Коваль Г.П. Євреї на сторінках українських газет періоду нацистської окупації в 1941 – 1942 роках / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв: Іліон, 2019. – 266 с.

5 ПЕРЕДМОВА Надзвичайно довгий час тема історії євреїв в СРСР була закритою, табу. Це пов’язане з великою кількістю причин: страшним антисемітизмом, що історично склався в Російській імперії, СРСР, надіями на Ізріїль, як на форпост комунізму на Близькому Сході, перехід СРСР в стан прямих ворогів Держави Ізраїль у всіх арабо-ізраїльських війнах, протистоянні. Для мого покоління, народжених в кінці 1960-років, тема історії євреїв вийшла як величезний айсберг із повністю щільної завіси брехні, перекручень, заборон і забуття. Ми були шоковані приналежністю до єврейського народу величезної кількості письменників, художників, митців, революціонерів, політичних діячів, дипломатів. Жахливий морок антисемітизму і брехні впав і ми були засліплені правдою. «Огонёк», «Новый мир» та інші журнали, газети розкривали нам єврейську складову нашої історії, розкручували стрічку нашої спільної, непересічної історії. Псевдоніми дяічів, справжні прізвища, вони заворожували, як зачарована пісня, змушували думати, чому ж все так сталося. Це вже набагато пізніше пришло розуміння правила стиснутою пружини у супільстві, та наслідків її розпрямлення. Ще 12 річним хлопцем я з мамою Коваля Катериною Онисимівною був у Бабиному Яру. Я пам’ятаю свій шок, відчуття, переживання всього страхіття, що там відбулося. Але тоді не слова не було сказано про євреїв. Ні слова. Чорний жах та сум накрили тоді душу малої дитини та страшна ненависть до загарбників, ворогів. В нашій хаті дуже часто готувалася маца. Ми її всі сильно любили. Мама її робила просто неперевершено. Все це було само собою зрозумілим і постійним. Тільки зараз я зрозумів, що Батя вживав декілька єврейських слів. Вони для мене були своїми з самого дитинства. Привів мене, буквально, за декілька хвилин до фантастичної людини Анатолія Юхимовича Подольського, педагог від Господа Бога, людина прекрасної вдачі, енциклопедичних знань Десятов Дмитро Леонідович, викладач Миколаївського