Коваль Г.П. Євреї на сторінках українських газет періоду нацистської окупації в 1941 – 1942 роках / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв: Іліон, 2019. – 266 с.

59 Після визволення України німецькою армією від жидо-большевицької зарази міські органи самоврядування поставили питання про використання безгосподарного майна жителів Києва, що повтікали або були евакуйовані. Більшість з них, як і слід було чекати. становили жиди. що покинули лігва, старанно позамикавши всі входи й виходи на кілька замків. Вилученняцього майна проходило не без несподіваних і цікавить відкрить. Комісія, що вилучала його, часто виявляла приховані деталі особистого життя жидівської родини. Лікар С. (Львівська, 12) був, виявляється, побожним жидом: серед мотлоху були знайдені речі, необхідні для служіння богові Мойсея, аж до старовинних бронзових свічників, і шматочки вкритої цвіллю мапи. В родині енкаведиста Ч., що займав скромну посаду кур’єра спецвідділу, крім багатої обстановки і прекрасних речей, знову таки знайдено такий же комплект інвентаря для релігійних цілей. Не було краю здивованню, коли в квартирі, яку займав видатний партробітник, ми побачили цілу бібліотеку юдейської релігійної макулатури – 43 томи всяких талмудів, солідних щодо формату і обсягу речень Єгови. Книги були дуже старого видання, але чиїсь дбайливі руки дуже добре зберігали їх. Майже в кожній жидівській квартирі, прикрашеній усякими совєтськими вождями, чистенькими бібліотеками «марксо-ленінської» літератури, почувалося щось специфічно жидівське в усіх речах, аж до старовинних портретів усяких предків. Маска жидівського лицемірства зірвана, і ніяким силам «об’єднаних» сил плутократії не вдасться врятувати цю огидну купку побожних комбінаторів наживи і політичних верховодів «большевицького раю» [10]. Звичайно, велику увагу приділено діячам СРСР різних часів, сфер діяльності, дипломатам, які виконували величезні завдання країни. яка боролася з фашистською Німеччиною і її созниками. Уманський, колишній сталінський посол у США. (Нове Українське Слово. Київ. – 1942. – № 263(278), 11 листопада). Коли совєтського посла в Вашингтоні Костянтина Уманського заступив його ще більш безсовісний компаньйон Літвінов, вашингтонські жиди та їх приятелі дуже