Коваль Г.П. Євреї на сторінках українських газет періоду нацистської окупації в 1941 – 1942 роках / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв: Іліон, 2019. – 266 с.

80 Преса Совєтів під час війни. (Українське Слово. Київ. - 1941. - № 44, 30 жовтня). Цікаво хто писав в українських газетах, що то були за люди, що підганяли нас і посвистували, що то за українські патріоти. Ось вони: Розенфельд, Первомайський, Іцик, Ферер, Безименський, Корнійчук. Чотири жиди з пяти. Вони майже кожен день заповнювали своєю слиною газети [21]. Всю вину за комунізм покладено на євреїв. Юдеї і комунізм. (Нове Українське Слово. Київ. – 1942. - № 262 (277), 10 листопад). Коли наприкінці першої світової війни революційна хвиля прокотилася і по Центральній Європі, юдей Юлій Дейтш, що після падіння австрійської монархії став військовим міністром і командиром червоного народного ополчення, писав у газеті «Дер Кампф»: «В Німеччині, Австрії і Угорщині – революції, республіки! Здійснилося те, про що ми мріяли і на що чекали.Тепер ми пани. Наші палкі мрії перетворилися на дійсність». Аналогічні цитати з юдейських газет можна навести у великій кількості. Хоч юдеї у світовій пресі (що, як відомо, перебувала в їх руках) всіляко намагалися приховати свою розкладницьку роботу, але впевненість їх у непохитності свого становища була остільки велика, що вони насмілювалися виявляти свої почуття. Інший юдей Маркус Елі Ревейдж на сторінках нью-йоркського журналу «Сенчюрі Мегезін» признається: «Ми, революціонери, були причинами не тільки останньої війни, а майже всіх великих воєн. Ми були провидцями не тільки російської, але і всіх великих революцій». Цими словами він ствердив факт, який вже не можна було приховувати. Надалі юдейство вже не вважало за потрібне робити таємницю з своєї участі в революційних рухах. Так, наприклад, відомий юдейський публіцист Ландау писав про революцію в Росії таке: «Коли жахливе повстання потрясло країну і зруйнувало весь державний апарат, владу захопили революційні соціалістичні партії. Велику участь в нгих брали юдеї». Таким способом юдеї досягли влади ізайняли високі посади в державі відповідно до їх участі в соціалістичних організаціях. Звичайно, в Совєтському Союзі немає статистичних даних про участь юдеїв в революції і в державному апараті, навпаки. Найсуворіше заборонялося зачіпати цю тему.