Коваль Г.П. Євреї на сторінках українських газет періоду нацистської окупації в 1941 – 1942 роках / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв: Іліон, 2019. – 266 с.

91 жидам, вдалося прибрати до своїх рук головні осередки світової біржі: Парижа, Лондона, Відня, Берліна, Гамбурга, Амстердама. Усі теперешні держави в боргах. Ці борги змушують держави дати жидам у заставу всі копальні, всі залізниці, всі державні фабрики. Але жидам дуже потрібне ще одне, а саме – дістати землі у свої руки, передусім великі маєтки. Коли великі маєтки перейдуть у жидівські руки, тоді християнські робітники, що будуть на них працювати, дадуть жидам безмірні прибутки. Ми згорбилися під ярмом, яке ми носили 19 віків; але тепер ми стали сильнішими від наших гнобителів. Правда, деякі жиди вихрещуються, але навіть і це спричинюється до збільшення нашої сили, бо вихрещений жид ніколи не перестає бути жидом, і прийде колись час, що християни стати жидами, але нарід Юди відштовхне їх з погордою. Лист Джона Редкліфа говорить: «Наші переказали обранцям Ізраїля обов’язок збиратися раз на століття над гробом великого вчителя Калеби, святого рабина Сімеона Бен-Юдию, якого знання дає обранцям з кожного покоління могутність на всій землі і владу над усіма потомками Ізраїля». Сьогодні всі царі, королі і пануючі князі обтяжені боргами, зробленими для утримання численної і постійної армії, щоб підперти свої захитані престоли. Біржа обчислює і вивіряє ці борги, а ми всюди переважно є панами біржі. Мусимо отже старатися щораз більше полегшувати позики, щоб стати керманичами всіх цінних ефектів і взяти в заставу за капітали, які ми постачаємо краєві, стільки, скільки вдасться – експлуатацію їх залізниць, копалень, лісів, їх великих залізних гут і фабрик та інших цінностей, навіть їх податків. Рільництво є завжди великим багатством кожного краю. Володіння великими земельними маєтками буде завжди шляхом до почестей і матиме великий вплив на урядові особи. Звідси виходить, що наші змагання мають бути звернені теж до того, щоб наші брати в Ізраїлі набували багато землі. Ми повинні, отже, старатися, оскільки це можливо, роздрібнювати ці великі маєтки, щоб ми могли їх набути якнайскоріше і якнайлегше. Під маскою, що ми приходимо на допомогу робітничсим класам, треба старатися звалити весь