Коваль Г.П. Євреї на сторінках українських газет періоду нацистської окупації в 1941 – 1942 роках / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв: Іліон, 2019. – 266 с.

92 податковий тягар на власників великих маєтків, а коли влада їх перейде в наші руки, тоді вся праця християнських пролетарів стане для нас джерелом невичерпних прибутків. Кожна війна, кожна революція, кожне політичне і релігійне потрясіння наближає хвилину, коли ми досягнемо найвищої нашої мети, до якої прямуємо. (Далі буде) [28]. Сталінізм – витвір світового жидівства. (Нове Українське Слово. Київ. – 1942. – № 86 (101), 17 квітня). Недавно були викриті плани Сталіна та його поплічників: розпочати війну з метою здійснити після перемоги в ній світову революцію, яка насправді є підкоренням всього світу жидівській владі. Якщо поглянути на дії совєтів протягом останніх 17 років, стає ясним підступний план нападу на Німеччину і, за допомогою англо-американської плутократії, загарбання всієї Європи, а далі – побудування в ній соціалістичного «раю», щ обув створений в СССР, та поширення світової революції. Жидо-большевизм є певною системою, яку запроваджував Ленін і продовжував Сталін уже за нових умов, коли СССР зміцнів настільки, що можна було планувати перехід большевизму в наступ на інші країни. В основі большевицької системи лежала прказана марксизмом (читай жидівством) всесвітня історія, що досягається війнами. Адже Ленін ще в 1915 році писав, що коли соціалізм переможе в одній країні, то її пролетаріат мусить стати «проти всього іншого капіталістичного світу з військовою силою». Отже, через війну до світової революції – давнє гасло большевизму. Уже в1925 році на ХІУ конференції большевиків, було підтверджено, що «не можна знижувати боротьби за пролетарську революцію на Заході». В резолюції цієї конференції підкреслювалось, що «остаточна перемога соціалізму можлива тільки в міжнародному масштабі». Отже, сталінізм у питанні світової революції цілком продовжував засади ленінізму. Жид Ярославський так і говорить: «Сталін далі розробив учення Леніна про можливість збудування соціалісмтичного суспільства в одній країні як опорній базі світової соціалістичної революції, що розвивається». Жидівство зробило з большевиків, особливо з комінтерну, головний осередок, в якому всемірно не так розвивали (для цього не було можливостей), як роздмухували «світову