Коваль Г.П. Євреї на сторінках українських газет періоду нацистської окупації в 1941 – 1942 роках / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв: Іліон, 2019. – 266 с.

96 паливної і нафтової. Як заступник голови раднаркому СССР, він був заступником самого Сталіна, який покликав його до Комітету державної оборони країни. Крім того, Каганович займає провідне становище у всемогутньому партійному апараті, де він – член Політбюро і Організаційного комітету. Лазар Каганович брав визначну участь у безоглядному грабуванні населення совєтської держави, яким совєтські верховоди займалися найбезсоромніше, особливо з часу п’ятиліток. Сталін нагородив його орденом Совєтського Союзу – орденом Леніна. Портрети й бюсти жидка Кагановича прикрашують найвизначніші репрезативні зали Совєтської Росії. Добившись до влади, Лазар Каганович за ізраїльським звичаєм почав тягти на визначні пости в державному й господарчому апараті Совєтського Союзу і членів своєї родини. Брат його Михайло Каганович став наркомом збройової промисловості, а згодом – керівником промисловості авіаційної. Другий брат Юлій – член президії Верховної Ради Совєтського Союзу і, крім того, працює в колегії наркомату в справі торгівлі з закордоном. Два інші брати «подвизаються» на впливових постах у текстильній промисловості. Прихід братів Кагановичів до влади особливо виразно показує, як у совєтській державі жиди зуміли позахоплювати вирішальні місця в господарстві і в партійному апараті і взяти в свої руки владу. У «протикапіталістичній» совєтській державі родина Кагановичів грає таку саму роль, як великі жидівські банкові доми в висококапіталістичних країнах Англії та США. І за цю жидівську кліку, яка добилася до влади, мільйонам совєтських воякеів доводиться жертвувати своїм життям [31]. Фюрер говорить: з жидом – ніяких угод, а тільки суворий ультиматум! Жидівство і інтернаціоналізм. (Нове Українське Слово. – 1942. – № 113 (128), 19 травня). Є таке латинське прислів’я: udi bene ibi patria – де добре, там і батьківщина (добре – в розумінні вигідності). Це прислів’я в наш час найбільше стосується жидівства, яке здавна позбулося батьківщини, розсіялося по всіх країнах і для якого вже давно не існує нічого рідного, нічого святого, крім вигоди свого кагалу. Цупко тримаючись один за одного, жиди визискують і пригноблюють людей усіх інших націй, ненавидячи їх як «гоїв». вважаючи