Коваль Г.П. Із життя недержавних націй / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 303 с.

Коваль Г.П. ІЗ ЖИТТЯ НЕДЕРЖАВНИХ НАЦІЙ Максима Горького. Зявилися нові збірники білоруських народніх пісень— Гриневича, Романова, Роговського (останнього ще друкується) і театральні п‘єси— орігінальні „Модний шляхтич" К.Каганця та перекладні – „Зімовий вечір" Е.Ожешко, „Пошилися в дурні" Кропівніцького, „Сватання" А.Чехова, „Михалко" та „По ревизії" Кропивницького (дві останні друкуються). Треба сказати, що збірники пісень і театральні п‘єси зробилися для білорусів конче потрібними, бо у 1910 році народився білоруський театр та народні хори. Найважніщим прибутком цього року треба признати нарождення народнього театру на білоруській мові. У Вільні, Гродні, Полоцьку, Десні, і Петербурзі виступають гуртки артистів- любителів, і з театральної сцени пливе живе білоруське слово, розбужуючи приспані серця білорусів та показуючи всім, що „живе Білорусь!" При театрах позакладалися хори, що співають народаіх пісень, дивуючи людей красою білоруської музики [1]. 1.Рада. – 1910. – № 259, 14 ноября (27 листопада). Білорусько-украінський вечір у Петербурзі. В Петербурзькій українській «Громаді» 4-го ноября відбулася «білорусько- українська» вечірка, улаштована «Кружком научнаго изучения Гродненской губернии при Петербургском университете». Що до програму цієї вечірки, то на жаль треба признати його випадковим, бо наприклад після дуже сімпатичного, проказаного білоруською мовою, реферата присвяченого пам‘яти білоруського поета Марцинкевича, на естраду вийшов якийсь юнак і московською мовою проказує огидливе оповідання про те, як і на який голос, їдучи морем, блюють „кацапи", „хахли", вірмени й „жиди“. Так саме не до речі було читання московською мовою віршів „Как влюбляются оть сливы" після декламації віршів Шевченка «Минають дні". Але саму ідею білорусько-української вечірки не можна не вітати від щирого серця. Становище українців і білорусів у державному житті зараз однакове. І ми і 116