Коваль Г.П. Із життя недержавних націй / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 303 с.

Коваль Г.П. ІЗ ЖИТТЯ НЕДЕРЖАВНИХ НАЦІЙ білоруси однаково не маємо своєї національної школи та освіти і інтереси обох народів у здобуванню собі національних прав цілком солідарні, а черев те єднання українців та білорусів до спільної праці може значно полегшити і прискорити здійснення їхніх бажань. Потребу такого єднання петербурзькі громади: українська й білоруська відчували ще з перших часів визвольного руху. Два роки до цього робилися навіть заходи, щоб для зборів та вечірок обох громад мати спільне помешкання. На жаль заходи ці не дійшла до бажаного краю і стосунки двох громад хоч і лишилися дуже щирими і сприятливими, але не зміцнилися на стільки як, те було б бажано, і через це всякий крок зроблений у напрямку зміцнення стосунків двох громад і народів треба радо вітати; вечірка ж 4 ноября в безумовно таким кроком. Ми, українці, наочне тут побачили, що білоруська мова далеко рідніша мові українській, ніж великоруській. Ми там упевнилися у тому, що мова білоруська прекрасна, виразна, безумовно здатна для провадження культури. Ми побачили на вечірці національне білоруське вбрання, як жіноче так і чоловіче. Бідне те вбрання, як бідний і сам люд білоруський і достатками своїми і історією, але тям більше він приваблює до себе сімпатії і спочуття до його долі. Наприкінці вечірки було оголошено, що добродійка N. проспіває пісню селянки гродненської губернії. Після того на естраду вийшла дівчина у білоруському вбранні і заспівала відому по всій Україні пісню: «Тихо, тихо Дунай воду несе“. Мова пісні була чиста українська, як і її мелодія, і доводила слухачам, що у гродненській губернії українська пісня збереглася навіть чистіше, ніж у де-яких місцевостях України. Після концерту на вечірці почалися білоруські та українські національні танці, які й провадилися довго при загальному веселому настрію. Взагалі, виходячи з вечірки, я охоче подарував роспорядчикам помилки, зроблені у програмі вечірки і від щирого серця подякував їм за ініціативу улаштування 117