Коваль Г.П. Із життя недержавних націй / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 303 с.

Коваль Г.П. ІЗ ЖИТТЯ НЕДЕРЖАВНИХ НАЦІЙ спільної білорусько-української вечірки. Бажано було б, щоб і до инших містах, де поруч істнують громада українські та білоруські, вони єдналися і спільно обстоювали свої інтереси. А. Будій [2]. 2. Рада. – 1910. – № 260, 16 ноября (29 листопада). Навчання Закону Божого у Білорусів. Останній циркуляр міністра народньої освіти про те, щоб начальство рішало, якою мовою навчати по школах дітей Закону Божого, викликало серед білорусів велику трівогу. Як відомо, в самій тільки Виленській єпархії живе до 800.000 душ, себто більше половини католицької людности – білоруси. Дітей цих католиків звелено вчити закону божого „русским языком“, не тим місцевим язиком, на якому балакає місцева білоруська людність, а літературним, з яким людність неознайомлена і який для неї є чужим. Місцеві білоруські діячі бояться, що білоруські католики, які добре розуміють польську мову, назвуться поляками, аби тільки позбутися для своїх дітей навчання закону божого московською мовою. Бояться вони також і того, що це допоможе повному ополяченню білоруської людности, яка вже й тепер зазнає на собі великий культурний і духовний вплив поляків. Єдиним засобом не допустити білорусів до ополячення є вживання в школах рідної білоруської мови, але шкільне начальство під впливом націоналистів боїться розбудження білоруського сепаратизму. Казенний „Виленский Вестник“ рекомендує начальству навіть не питати батьків про їх рідну мову, а просто видати категоричний наказ, щоб всіх білорусів вчити закону божого по московськи. 118