Коваль Г.П. Із життя недержавних націй / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 303 с.

Коваль Г.П. ІЗ ЖИТТЯ НЕДЕРЖАВНИХ НАЦІЙ прокидатись, в колодочки вбиватись серед жадібних поглядів коршунів guasi- державности і заходів денаціоналізації. В „Лучынці" білоруси мають вже третій постійний орган періодичної преси, що повинно переконати всих невіруючих що справа відродження Білорусії не, штучне щось, а природний наслідок історії XX віку і як така стоїть на певному грунті, бо ж відомо, що перші два органи – „Наша Ніва“ та „Саха“ – користуються визначним, все зростаючим моральним успіхом [11]. 11. Рада. – 1913. – № 254, 6 ноября (19 листопада). Сім роки культурної праці. З року на рік росте і шириться білоруський рух. Минуло вже сім років, як виходить білоруська газета „Наша Ніва“, що увесь час сіє національну свідомість в білоруських народніх масах. Мала жменя людей, що перші взялися за культурну роботу на рідному грунті, розрослася у велику громаду свідомих робітників на рідній ниві, 3 кожним днем наростають все нові сили, до праці стають нові люде. Крім „Нашої Ніви“ почали виходити „Маладая Беларусь" і „Саха“. Незабаром вийде ще одна газета – „Лучынка" – і це буде перше огнище білоруського руху у Мінщині. Білоруси католики у Вільні видають свою газету „Bielarus“. Заснувалось нове „Білоруське видавниче т-во“ і нова „Білоруська книгарня“ у Вільні. Розвивається білоруський театр, засновуються нові музично-драматичні гуртки. Провадиться економична робота: заснувалось товариство допомоги кустарним виробам, засновуються сільсько-господарські та кредитові товариства. І ці всі здобутки придбав білоруський рух всього за сім років, за час, коли почало лунати білоруське слово. І „Наша Ніва“, оглядаючись на пройдений шлях, може сказати, що одно з почесних місць між чинниками національного відродження належить їй, що весь цей час щиро, дбала і дбає про долю свого народу [12]. 12. Рада. – 1913. – № 279, 6 декабря (19 грудня). Смерть Шипила. 123