Коваль Г.П. Із життя недержавних націй / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 303 с.

Коваль Г.П. ІЗ ЖИТТЯ НЕДЕРЖАВНИХ НАЦІЙ Цими днями у Віндаві адміністрація закрила громадське зібрання латишів, що звалося „Родина" [11]. 11. Рада. – 1913. – № 105, 8 мая (21 травня). Закриття десяти латишських товариств . В Мітаві адміністрація закрила десять латишських культурно-просвітних товариств. Кару цю мотивовано тим, що серед членів товариств знайшлися неблагодійні люде [12]. 12. Рада. – 1913. – № 107, 10 мая (23 травня). У латишів. Латиші в Сібірі мають численні колонії. Найбільше їх в єнисейській губ.; тут вони добре працюють, заробляють, ставлять свої школи, заводять товариства і т. и. До всього цього адміністрація місцева не призвичаїлася. Не довго думаючи, визнала вона латишів “народом бунтующим" за котрим треба стежити. Року 1910 заборонили місцеві нижчі власти лекції латвійською мовою для народа в с. Маріенбург-Сібірський. Тільки в кінці 1911 року довідалися латиші, що губернатор в свій час лекції дозволив, але селянський начальник Лукіянов не сповістив про цей дозвіл, бо боявся „агітації" на незрозумілій для нього мові. Тільки 7 октября 1912 року відбулася в Сібірі перша лекція латишською мовою. Та після цього пристав заявив, що більше цих лекцій не допустить. Зверталися латиші з скаргою до губернатора, але відповіді й по цей день не одержали [13]. 13. Рада. – 1913. – № 113, 17 мая (30 травня). Латишське відродження. Прибалтійський край вважається одною з самих культурних частин Росії. Доказом цього є високий рівень сільсько-господарської культури й значні усшхи латишів в справах народньої освіти. 156