Коваль Г.П. Із життя недержавних націй / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 303 с.

Коваль Г.П. ІЗ ЖИТТЯ НЕДЕРЖАВНИХ НАЦІЙ За останні 50 років латиші утворили свою літературу, впливову пресу, дали багато письменників і художників, що відомі не тільки в своїй країні. Менше ніж за сто років із безправної верстви земельних робочих виріс народ із заможним селянством, з численною інтелігенцією й впливовою буржуазією. Латишські економично- просвітиі товариства по городах і селах, не вважаючи на утиски з боку адміністрації, провадять невпинно свою діяльність Хліборобські т-ва, зьєднавшись з рижзьким центральним сільсьсько-господарським товариством, дбають про націоналізацію господарства в прибалтійському краю. Такий значний поступ в справі національної культури зробили латиші завдаки своїй рідній школі. До 50 років XIX століття просвітню діяльність між латишами провадили німецькі барони (колишні володарі краю), звичайно, перетворюючи все на німецький кшталт. В школах тільки й дбали про те, щоб зробити з латишів німців. Так тяглось до 1853 року, коли на дворян ському ландтагу було ухвалено викинути з шкіл навчання німецької мови. Приблизно тоді ж було ухвалено дати латишам початкову школу з рідною мовою. Ці початкові школи були церковно парафіяльними до 1882 року, коли латишські школи перейшли до міністерства народньої освіти. Та не зважаючя на те, що школа ми завідували німецькі пастори, котрі намагались прищеплювати дітям німецьку культуру й зневажливо ставились до всього латвійського, все ж самий факт навчання на рідній мові допоміг національному відродженню пригніченого народу, розбуркав приспану любов до рідного краю. Незабаром в Дерптському університеті організувався гурток студентів-латишів, де відбувались палкі розмови про відродження латишського народу. З цього гуртка вийшли самі визначні громадські латишські діячі та письменники. В 1856 році зьявилась перша латвійська газета – „Mahjas Weefis“, а в 1862 році вже виходила латишська газета і в Петербурзі. 157