Коваль Г.П. Із життя недержавних націй / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 303 с.

Коваль Г.П. ІЗ ЖИТТЯ НЕДЕРЖАВНИХ НАЦІЙ Басарабії вислано було за „сепаратистские идеи“ таких видатних і користних діячів молдаван, як бувший інспектор народніх шкіл д. Халіппа та архимандрит Гурій. Аж тут несподівано скоїлася голосна історія з Іннокентіем. Успіх казань Іннокентія дописувач „Од. Листка" поясняє виключно тим, що він „проповідував молдаванською мовою, за допомогою якої тільки й можна добратися до души темного молдаванина“. І от коли в цьому факті переконалися як свіцький уряд так і вище духовенство, вони сами ухопилися за цю зброю і поробилися в критичну хвилину прихильниками молдаванського сепаратизму. Тепер уже вищі духовні власті признали, що „для успішної боротьби з „балтским движением“ конче треба звертатись до народе на молдаванській мові, брошюри і біблію для народе також треба друкувати молдаванською мовою, коротко кажучи – єдиним знаряддям для того, щоб пролізти в душу молдаванина і вигнати звідти іннокентієву скверну, визнано – молдаванську мову". Отже ця постанова є разом з тим ідеалом і „сепаратистів" молдаван, котрі бажають, щоб молдаванська людність здобувала просвіту на рідній мові, щоб і в школах всіх наук, як і науки російської мови, вчено по молдаванськи. Таким чином не стало басарабського сепаратизму. Само життя виступило проти не в міру гарячих російських „патріотів" і поглузувало з них. Сумна трагедія тих тисяч нещасних селян, що пішли за Іннокентіем, приму сила „охранителів" прозріти і взятися за розум. Тепер виникає питання – чи надовго вистачить цеї дорогої науки і як буде заглажено ту шкоду, що довгі, довгі роки роблено молдаванському народові? [4]. 4. Рада. – 1913. – № 68, 22 марта (4 квітня). У молдаванів. Синод дав право кишиневському архиєпископові Серафиму для найуспішнішої боротьби з „іннокентієвщиною" дозволяти священикам правити службу Божу на молдаванській мові. 168