Коваль Г.П. Із життя недержавних націй / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 303 с.

Коваль Г.П. ІЗ ЖИТТЯ НЕДЕРЖАВНИХ НАЦІЙ Співробітник „К. М.“, що розмовляв з прочанами, так закінчує свої вражіння: „На всих обличчях – одна печать: вони про щось довідались, гаряче повірили чомусь такому, що їм дорожче од усього на світі. Темна віра, але жагуча... Хто дасть певну стежку цим пориванням"?... [3]. 3. Рада. – 1913. – № 49, 28 февраля (13 березня). Перемога „сепаратистів". До всяких «сепаратизмів», що з усіх боків загрожують добробутові російських патріотів, несподівано прилучився був ще один – молдаванський або басарабський. Хто його утворив чи вигадав – сказати трудно, але факт той, що за останні роки всі охранительні газети почали згадувати про нього все частіше та все в трівожнішому тоні. Цікаві подробиці про басарабський сепаратизм знаходимо в дописові з Кишинева, уміщеному в «Одес. Лист.» (18 марта). Сто літ – пише кореспондент – басарабська людність лояльно принатурювалась до російського урядника, до російської горілки, терпляче й благополучно засвоювала ту російську культуру, яку їй прищеплювано, а в кінці цього вікового, втішного процесу людність басарабську оповіщено не „подозрительною“ і не „угрожаемою“, а просто „неблагополучною“ що до сепаратизму, – очевидно, на тій тільки хисткій основі, що молдаване уперто не перестають балакати між собою своєю рідною мовою в той саме час, коли в басарабському селі дуже мало російських шкіл і можна сказати ні одної немає порядної російської школи“... Кажуть, що „блюстителі“ єдинства Росії доводили істнуваиня молдаванського сепаратизму так само, як той законоучитель, що доводив істнування Бога двома аргументами: „во-первыхь, зто факгь, во-вторых, я вам это говорю"… Правда, солідніші діячі, як от, наприклад, преосвященний Володимир, колишній басарабський, а тепер новочеркаський архиепископ, запевняли уряд, що ніякого сепаратизму на Басарабії немає, аде до голосу цих пастирів мало прислухалися. З 167