Коваль Г.П. Із життя недержавних націй / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 303 с.

Коваль Г.П. ІЗ ЖИТТЯ НЕДЕРЖАВНИХ НАЦІЙ звівши надто численні бої з Туреччиною стає в 19 ст. неподільним володарем Кавказу. Росія опанувавши Кавказ, почала заводити в ньому свої «порядки», про які ми найкраще знаємо з нашої історії. Знесено було останки свободи й насаджено всюди московське чиновництво. Вона навіть поважилася знищити автокефалії католицьких церкв у Грузії й Вірменії, щоб у цей спосіб ще більше під порядкувати собі цілий край. У передвоєннім етапі більшість народів Кавказу кидається в підпольну боротьбу проти царату, видвигаючи як основний прінціп перебудову Росії на соціялістичних основах у федеративну державу. Че рез здійснення соціяльних кличів сподівалися вони визволитися національно. Березнева революція та упадок царату покликав до вияву революційні сили Кавказу. Той процес скріпляє ще більше жовтнева революція. По етапі підготовки адміністрації, шкільництва та збройної сили, більші народи Кавказу, як Грузія, Вірменія й Азербейджан проголошують свою самостійність та обєднуються у Федеративну Державу Закавказя. У той сам час малі народи Північного Кавказу обединившися в Північно-Кавказьку Національну Республику проголошують свою самостійність, беручи за своє основне завдання боротьбу іслямських народів проти Москви. Самостійність згаданих чотирьох кавказьких держав не проіснувала довго. Перша впала під ударами армії Денікіна. Вона впала під ударами спочатку біломосковської денікінської, апотім червоно московської большевицької навали. Далі кавказькі народи, як і Україна, зазнали страшного лиха в жахливій тюрмі народів СССР. Тепер стоять вони, як і цілий Схід Европи, перед новим відтинком свого історичного життя, що заіснує внаслідок сучасного кривавого змагу народів [1]. 186