Коваль Г.П. Із життя недержавних націй / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 303 с.

Коваль Г.П. ІЗ ЖИТТЯ НЕДЕРЖАВНИХ НАЦІЙ незалежним, попав рівночасно в нерівний бій з чотерьма світовими потугами, що намагались усякими політичними інтриґами заволодіти безцінними багацтвами цих чотирьох країн. Молоді армії почали завзятий бій. Поглянувши на карту Европи та Близького Сходу, поглянувши на ці височезні гори, можна було б по думати, що країна ця, повна гір та лісів, більше нічого й не має. Тим часом загально відома вага тих теренів, що положені між бурхливими Чорним та Каспійським морями. Це країни, що лучать властиву Европу з Близьким Сходом, що лучать Европу з Туркестаном. Це міст Европи в Іран, в Перський залив, це шлях в багату Індію та Китай. Оце одне значіння цього терену, що дав по чин до такого завзятого бою між сві товими силами не лиш з Европи, але і з поза неї. Особливо важливим було для великодержав опанувати ці шляхи зв’язку, що мають першорядне значіння в сполуці Європейського терену із Азіятським простором. Вслід за цим не менш важливи ми для великодержав були теж вели кі багацтва тих теренів: плине золото світу азербейджанська нафта в окрузі їхньої столиці Баку, багаті копальні міди Великої Вірменії, не проходимі ліси Північного Кавказу, прекрасні затишно-теплі долини над рікою Ріоном з колоніяльною рістпею, як чай та середньо-морськими та північно-африканськими овочами та усякими винами. Саме за ці багацтва та заважливе стратегічне положення став кавказький простір полем бою між Англією, Росією, Туреччиною та Сполученими державами вже від Берестейського трактату, це від 1918 року, 1920/21 рр., тобто по севрський трактат і далі. І так тут перехрещувались ріжні політичні й господарські інте реси цих потуг. Старанням Англії було здобути Баку з його нафтовими джерелами; намаганням Туреччини була свята пантуранська ідея, об’єд нання усіх магометан при центрі в Анкарі; покришкою для московсь кого імперіялізму було знову рятування христіян- вірменів з під турецького ярма; Американці мали також свої пляни відносно Кавказу, проголошуючи 14 точок Вільзона, та при помочі їх як і згідно відомому 197