Коваль Г.П. Із життя недержавних націй / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 303 с.

Коваль Г.П. ІЗ ЖИТТЯ НЕДЕРЖАВНИХ НАЦІЙ В зв'язку з цим безладдям, як повідомляють кавказькі газети, кавказький союз вірменських вчителів думає звернутись до вірменського громадянства з закликом – не визнавати вакaнтними посади вчителів в ечміадзинській академії доти, доки католикос не скасує свого несправедливого наказа про увільнення вчителів академії. Цей же союз ухвалив випустити в найближчім часі особливий справочник, в котрому буде подано відомости про число увільнених з вірменських шкіл учителів і причини увільнення. Рада союзу вже звернулась через радакції вірменських газет до увільнених вчителів з проханням негайно подати в союз докладні відомости про себе. Через брак коштів закривається орган союзу вірменських вчителів – «Норд Дироц» (Нова школа) [7]. 7. Рада. – 1914. – № 155, 10 іюля (23 липня). Вірменська народна школа. З часу приєднання частини Вірменії до російської держави громадська самодіяльність цеї частини вірменського народу виявлялась переважно в справі народньої освіти. Коли просвітньо-культурна іниціатива перейшла до загальнонаціонального центра Вірменії Ечміадзина якому російський уряд дав права національно-церковного самоуправління (в 1838 році), – початкова національна школа скоро проклала собі шлях в народ. В 70-х роках вірменське громадянство всі свої сили вкладало в народню школу, забуваючи про инші сторони національного життя. В початку 80-х років в Тифлісі зібрався вірменський вчительський зьїзд, на якому дуже палко обговорювалось питання про методи поліпшення початкової народньої освіти. Зьїзд мав велике значіння. Вірменська буржуазія після нього звернула особливу увагу на народню національну школу; її заходами засновується де-кілька великих благодійно-просвітніх інституцій з значними грошовими фондами. Фонди ці дали змогу заснувати школи всюди, де тільки жив вірменський народ; 229