Коваль Г.П. Із життя недержавних націй / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 303 с.

Коваль Г.П. ІЗ ЖИТТЯ НЕДЕРЖАВНИХ НАЦІЙ через недовгий час число шкіл досягло 700. Це були кращі часи розвою вірменської народньої школи. Але так не довго велося. На Кавказі почались часи Голіцина. З його наказу було закрито 600 вірменських церковно-парафіяльних шкіл. Справа народньої освіти припинилась зовсім, і тільки в 1905 році вірменам знов дозволили їхню національну школу. Тепер оце знову почалась боротьба з вірменською школою. Од вірменських вчителів починають вимагати свідоцтва про те, що вони були політичноблагонадійними в останні вісім років. Вже тепер можна сказати, що коли цих вимог старанно будуть додержуватись, то справа народньої освіти на деякий час знов загальмується [8]. 8. Рада. – 1913. – № 204, 6 сентября (19 вересня). Вірменське національне свято. Починаючи з 12 октября вірмени на всьому світі, а головним чином на Кавказі, в столиці католикоса – Ечміадзині урочисто святкували два своїх великих ювилеї: 1500-ліття винаходу вірменського алфавиту святим Месропом і 400-ліття з того часу, як була надрукована перша книжка вірменською мовою. Книжку цю було надруковано в 1513 році. В Ечміадзині перша вірменська друкарня була одкрита в 1763 році, (в Петербурзі – в 1780 р.). Перше періодичне видання, журнал „Вістник", вийшов в 1794 році в Мадрасі, в Индії, а перша газета в 1832 році у Костянтинополі [9]. 9. Рада. – 1913. – № 240, 20 октября (2 листопада). Вірменські ШКОЛИ. Наказ вірменського католікоса єпархіальним властям про те, щоб подавати на затвердження губернаторам та градоначальникам списки вчителів у вірменських школах, і досі захоплює вірменське громадянство. Газети зазначають, що ним разом католікос видав наказ особисто, ігноруючи давно встановлену традицію – радитись про такі справи з представниками вірменського громадянства. 230