Коваль Г.П. Із життя недержавних націй / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 303 с.

Коваль Г.П. ІЗ ЖИТТЯ НЕДЕРЖАВНИХ НАЦІЙ українців, котрі могли б порушити те „полнейшее согласіе", що панувало на з'їзді, бо зібралися там тільки „свои". Про те, що на з'їзді було справді „полнізйшее согласіе" свідчать одноголосно ухвалені резолюції, на котрих варто зупинитися. Для прикладу ми візьмемо тільки одну з них, як найбільше характерну для справи братерського єднання. В справах культурних з'їзд між иншим, ухвалив: „вдатися до славянських академій та наукових товариств з закликом, щоб вони утворили між собою найближчі стосунки". Перед тим, як поставити цю резолюцію на голосування, проф. Погодін домагався, щоб в число тих славянських академій та наукових товариств було включено і українське „Наукове Товариство ім. Шевченка", але з'їзд на це домагання не зважив. Для нас, українців, зовсім не важно те, чи включив би славянський з'їзд „Наукове Т-во", чи ні, бо не надаємо тому з'їздові ніякісінького значіння і коли навели цей факт, то тільки для того, щоб показати, як далеко зостався з’їзд позаду від дійсного життя. Бо ж всім відомо, що славянські академії й наукові товариства, а в тім числі й російська Імператорська Академія Наук, не будучи засліплені національною зненавистю, мають з українським „Науковим Товариством ім. Шевченка" найближчі стосунки, мають спільних членів і т. и. Вже один цей факт показує чого варті ті всі резолюції і яким порожнім згуком пролунали на з'їзді слова Крамаржа: „Той не славянин, хто утискав инший народ" [6]. 6. Рада. – 1910. – № 151, 6 іюля (19 липня). 3‘їзд недержавних народів. (Лист з Англії). Відтоді, як відбувся цей в'їзд, минуло вже кілька часу, але то тільки тепер на всю справу його організації можна поглянути безстороннє, і що можна більш-менш добре зважити його практичний успіх. 24