Коваль Г.П. Із життя недержавних націй / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 303 с.

Коваль Г.П. ІЗ ЖИТТЯ НЕДЕРЖАВНИХ НАЦІЙ З'їзд, кажучи загалом, пройшов трошки не так, як того бажали його організатори. Перш за все не всі недержавні нації були представлені на ньому; друге – ті, що були на з'їзді, не завше були представлені так, як слід; і, нарешті, присутність на з'їзді таких недержавних націй, як Єгипет або Індія, давали знати наперед, що з'їзд, уряджений в Люлії, не матиме успіху серед широкої публичности. Таке становище справи спричинилося навіть до того, що в Деяких московських часописах, після двох перших днів з'їзду, появилися цілком скептичні замітки і кореспондеції, що виставляли усю справу, як загублену намарне. Одначе, кому доводилось бачити останні засідання конгресу, – як би навіть вражіняе од перших і дійсне було таким вже мізерним, – в того повинні були залишитися найкращі спогади. Заля конгресу була повнісінька народу, і промови бесідників, особливо представника Ірландії і Індії, зворушували до дна серця численних слухачів, що були там. Але, зрештою, несправедливо було б нападатися і на перші дні з'їзду. То правда, що лави в залі були порожнюваті, але за те, хто на них сидів, той мав спроможність чути багатьох переконаних людей свого діла і таких впливових промовців, якою е напр. пані Мальберг, представниця финляндської справи. Всіх недержавних народів представлених на лондонському з'їзді було шість, а то: ірландці, індійці, египтяне, финці, поляки, грузини; було прочитано окремого реферата проти торгування чорними по де-яких колоніяльних країнах; нарешті, що ще варто зазначити, на конгресі, крім представників поневолених народів були присутні і казали промови деякі з видатних громадських діячів Англії. Міністр англійської торговлі п. Джон Берне, який є особисто дуже великим приятелем поневолених національностів, надіслав конгресові спочутливого листа, висловлюючи свої побажання, щоб конгрес мав успіх. Між иншим інцідент з листом п. Вернса теж став приводом до де-яких непорозуміннів у не-англійській пресі. Непояву міністра на конгресі особисто було витлумачено, як певний „ніс" конгресові. Одначе, це е цілковитою помилкою, бо ті, 25