Коваль Г.П. Із життя недержавних націй / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 303 с.

Коваль Г.П. ІЗ ЖИТТЯ НЕДЕРЖАВНИХ НАЦІЙ таврійського духовного управління. Постановлено збільшити штати і підвищити жалування деяким муфтіям. Знято також було давнє питання про польських мусульман, що позбавлені можливости задовольняти свої релігійні потреби. Визнано необхідним запрохати для цих мусульман особливого кадія з резиденцією його у Варшаві. Як відомо, польські мусульмане належать до таврійського мусульманського уряду. Далі обміркували питання про мусульманські парафії та становище імамів. Нарада визнала необхідним, щоб мусульманське духовенство в судових справах вважалось «привілейованим» громадським станом і щоб воно підлягало мировим суддям або земським начальникам, а не волосним судам, як тепер. Питання про матеріальне становище духовенства буде вирішено на другому засіданні [31]. 31. Рада. – 1914. – № 101, 6 мая (19 травня). Питання про реформу мусульманських шкіл. Нарада про реформу мусульманського урядування вже закінчує свою працю. На засіданні 7 мая великі дебати викликало питання про реформу мусульманських духовних шкіл – медресе і мештебе. Тепер всі нижчі духовні школи – меш тебе – в руках місцевого мусульманського духовенства. Органи догляду міністерства народної освіти до цих шкіл ніякого відношення не мають, тоді як в цих школах, як і у вищих – медресе – навчають не тільки святого письма, а й світських наук. Члени наради – губернатори і представники департамента духовних справ висловились за те, що духовні мусульманські школи, особливо в навчанні в них світських наук, підлягали догляду міністерства народної освіти. Крім того вони домагались, щоб школи ці були одного типу і щоб навчання провадилось в них по певній програмі і тільки в перші 2 – 3 роки на рідній мові, а потім на російській. Слід зазначити, що навіть казенні представники мусульманського духовенства, яких само правительство запрохало на нараду, не повстаючи принціпіально проти реформи школи по одному зразку і проти 255