Коваль Г.П. Із життя недержавних націй / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 303 с.

Коваль Г.П. ІЗ ЖИТТЯ НЕДЕРЖАВНИХ НАЦІЙ 15-го іюня відкрився в Петербурзі мусульманський з’їзд. Головою обрано депутата Тевкелева. Список учасників з’їзду (всих їх 35 ть) було подано міністрові внутрішніх справ котрий допустив на з’їзд всих осіб, що позначені в спискові. Одкриваючи з’їзд, д-ій Тевкелев вказав на ті тяжкі умовини в яких, по волі міністерства, доводиться працювати з’їздові. Як відомо, міністерство обмежило число учасників з’їзду а також зробило його закритим. З’їзд ухвалив прохати про дозвіл представникам преси одвідувати засідання з’їзду. Працю з’їзду поділено між чотирма секціями. На засіданні з’їзду 17 іюня мусульманин першодумець Ахмятов сказав промову, в якій вказав на ті утиски, яких зазнає мусульманський культурний рух від уряду. «Розмови про панісламізм, – говорив він, – то белькотання хворих людей. Доки правительство буде вважати мусульман за інородців, доти мусульмане не можуть говорити з ним про свої потреби» [34]. 34. Рада. – 1914. – № 138, 20 іюня (3 липня). Мусульманський з’їзд. Телеграми подали звістку, що в урядових кругах звернули увагу на опозиційний настрій мусульманського з’їзду. Власне тут і не треба було звертати ніякої уваги, бо уряд ще до скликання з’їзду добре знав, що він буде опозиційний і заздалегідь вжив репресій проти нього – обмеживши число представників з’їзду 30 душами, зробивши його закритим і т. далі. Отже цю увагу до з’їзду можна розуміти хіба як погрозу – мовляв, розумійте язиці і не дуже то розбалакуйте. А мусульманам є про що говорити, є на що скаржитись. Це видно з докладів учасників з’їзду. Так представник киргизького населення (туркестан і киргизька область) генерал Єникієв розповів не про одну сторінку страдницького життя киргизів. Відколи цей край було приєднано до Росії – говорив Єникієв, – в йому існує воєнне управління, котре знищило вищі мусульманські школи і духовні органи. Так Росія почала свою «культурницьку місію». І чим лояльнішими робились 258