Коваль Г.П. Із життя недержавних націй / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 303 с.

Коваль Г.П. ІЗ ЖИТТЯ НЕДЕРЖАВНИХ НАЦІЙ Діло в тому, що між мулами почали з’являтись казанські й оренбурзькі татари, а також виходці з Фергана і Самарканда, котрі навчаючи читати та писати, можуть не в інтересах держави, як сказано в справозданні, знайомити киргизів з усякими «чужими для них» питаннями. Отже, бачимо, що адміністрація поперед усього дбає не про освіту темних киргизів, а про те, щоб вони часом не почули чого небажаного з погляду уряду [33]. 33. Рада. – 1914. – № 87, 18 апріля (1 травня). Народня освіта між киргизами. Міністерство народної освіти звернулось циркулярно (22 мая б. р. ) до попечителя оренбурзької шкільної округи з порадою, звернути увагу на те, «що инородчеське населення округи почуває велику потребу в раціонально-організованих народніх школах». Таким чином міністерство само признається, що інородцям треба школи. Киргизькі школи в уфимській та оренбурзькій губерніях і Тургайській области можна перелічити на пальцях. Тай ті школи, що є, так кепсько організовані, що дітям трудно навчатись чогось. А киргизи починають вже добре розуміти, що то важить освіта. Ще недавно, всього 10 років тому, в оренбурзькій хлоп’ячій гімназії тільки- тільки набіралось 30 кандидатів на калмицькі стипендії. Тепер на ці вакансії утворився великий конкурс, не зважаючи на те, що в Актюбинському відкрито нову гімназію, в котрій вчаться переважно киргизи і пансіон утримується виключно на киргизькі кошти. Киргизи завели особливий податок (по 3 карбованці на віз) на утримування цієї школи і витрачають великі гроші, щоб підготувати своїх дітей до гімназії, бо не мають початкових шкіл. Місцеві громадяне разів скілька прохали міністерство освіти звернути на це сумне явище свою увагу і тільки тепер дочекались того, що міністр освіти промовив своє слово. Та що з нього зійде ще невідомо [34]. 34. Рада. – 1914. – № 138, 20 іюня (3 липня). Мусульманський з’їзд. 257