Коваль Г.П. Із життя недержавних націй / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 303 с.

Коваль Г.П. ІЗ ЖИТТЯ НЕДЕРЖАВНИХ НАЦІЙ Загальна чисельність албанців доходить до 1.900 тис., із котрих живе власне в Албанії (під турком та Чорногорією) до 1.500 тис., а решта – як пересельці в Греції та Італії. По визнанню найбільша частина албанців належить до магометанства, в північній частині – немало є католиків, а в південній – православних. Живуть албанці головним чином з скотарства, де можна – з хліборобства, з лісоводства, а в приморській частин – й з рибальства. Маючи від природи войовницький хист, а також широко користуючись (через недоступність своєї країни для міцної влади) – безкарністю, окремі албанські племена охоче брали, особливо раніш, участь в частих заколотах між своїми балканськими сусідами. Складаючи, чисельно, невеликий народ, до того-ж розселений до одірваних одно від другого узгіррям і через це поділений на окремі племена, албанці, відколи вони відомі історії, не мали повної політичної незалежности. Послідовно Албанія переходила під владу греків, болгарів, сербів, і знову греків (Візантія), а иноді деякі албанські племена добивались напів незалежносте; нарешті, коли турки опанували балканським пів-островом – албанці, хоч як завзято боронилися, мусіли піддатися туркам. Опанувавши країною, турки, з огляду на її гірську природу і розкиданість населення, мусіли залишити її адміністративно- родовий устрій без змін, тим більше, що з часом, серед албанців, що вже з VIII віку були християнами, почав ширитися іслам. Одначе поширення цього останнього – не зробило з албанців турок, навпаки, іслам по части навіть допоміг зросту національної свідомости серед албанців. Хоч народ і переймав віру своїх завойовників, проте серед нього жила неприязнь до турків. Ця неприязнь при слушній нагоді вибухла в повстання, яке підняв в 1443 році один з албанських ватажків, Скандербег. До Скандербега прилучилися инші албанські ватажки і на чолі 15-і тисячного війська він розбив турецьке військо й 271