Коваль Г.П. Із життя недержавних націй / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 303 с.

Коваль Г.П. ІЗ ЖИТТЯ НЕДЕРЖАВНИХ НАЦІЙ Албанії. Розрухи ті то вщухали, то знову розжеврювалися. Року 1879 Албанія знову нагадує про себе й про свої змагання до незалежности. В цім році, по Берлинському трактату, частину Албанії було віддано під владу иншої держави, Чорногорії. Албанці спротивилися постанові дипломатів, що мов в шашки граються національностями й країнами; на з‘їзді в Призрені албанцями було ухвалено боронити цілість країни із зброєю в руках і роспочати проти насильства війну- повстання. До цього повстання прилучилися ті албанці, що залишались під владою турків і тільки сполученими силами Туреччина та Чорногорія здолали залити пожежу повстання. Та й після цього „втихомирення" Албанія не давала й не дає спокою своїм владарям: кожний новий податок, кожна нова кривда з боку уряду викликала серед албанців озброєний протест. З часом, опозіційність албанців і їхні національні змагання почали набувати инші, відповідні до часу форми. Під впливом економичних чинників, в Албанії поширювалась промисловість, росли її торговельні зносини як з иншими частинами Туреччини, так і з закордонними країнами, з Італією то що. Потреби часу вимагали поширювання освіти, а з тою останньою приходила до народу національна самосвідомість в її новітній міцній та ясній формі. Ця національна свідомість не могла заспокоюватись на тому, що султани, а надто відставлений Абдуд-Гамід, ставилися доброзичливо до хоробрих вояків албанців й наближали до себе албанську вельможну старшину. Нехтуючи „панську ласку", все що було" найбільш культурного серед албанського народу – все йшло в ряди революції. Нарешті вона вибухла в 1908 роді. Албанці немало спричинилися до її успіху і, натурально, сподівалися для себе добрих наслідків. З заведенням в Турції від 1908 року конституційного ладу, національний рух в Албанії пішов прискореною ходою: повстала періодична преса, політичні клуби, розвинулися партії. 273