Коваль Г.П. Із життя недержавних націй / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 303 с.

Коваль Г.П. ІЗ ЖИТТЯ НЕДЕРЖАВНИХ НАЦІЙ Інтенсивну діяльність виявило жидівське громадянство, що єдналося в петербурзькому товаристві „Розповсюдження освіти серед жидів", та в його відділах (а Київі, Одесі, Москві й инш.); ще мали значіння в цій справі літературно-музичне товариство „Газемір" (по всяких містах північно-західнього краю) – та „жидівське історично-етнографичне товариство в Петербурзі". Дуже гарний статут виробили собі вірмени за для свого „Вірменського культурного союзу" в Баку (в 1907 р.). Союз цей ставив собі метою підняти культурно-економичний стан вірменів в бакинській губернії та на Закавказ'ї тільки легально мирними засобами. Союз цей не тільки ширить освіту серед вірменів, закладаючи школи, бібліотеки, видавництва, читання та збірання етнографичних матеріалів, а ще допомагає селянам купувати землю, заводити зразкові поля й ферми (хуторі). Ще мають вірмени в Тифлисі своє етнографичне товариство, що також дбав про освіту. У грузинів „Товариство розповсюдження грамоти" (в Тифлисі) має чимало відділів місцевих, але працює мляво через незалежні від нього обставини. Потроху розносить освіту серед осетинів видавниче товариство (в Тифлисі). З мусульманських товариств міцніше инших стоїть „Мусульманське культурно- економичне й благодійне товариство" в Пермі. Було засновано клуб в Казані, багато виникло видавництв, ставилися театральні вистави на татарській мові, але уся ця просвітяо-громадська праця за останні часи стратила багато своєї початкової жвавости. Не пощастило ще степовому народові калмикам. Вони за останні 10 років виявили велику цікавість до освіти але, не маючи шкіл з рідною мовою навчання, не могли посунути цієї справи, як слід. Тоді склалася калмицька вчительська спілка. Калмицький народ ставився до неї дуже прихильно й допомагав їй, жертвуючи на організацію національної освіти десятки баранів – бо з цього тілько й складається 38