Коваль Г.П. Із життя недержавних націй / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 303 с.

Коваль Г.П. ІЗ ЖИТТЯ НЕДЕРЖАВНИХ НАЦІЙ Д.Н.Вергун лишився на де-який час в Білгороді, але там, в ресторані при отелі «Москва», де тепер зробили скандал Милюкову, йому закрівавили кастетом голову. Пан Твардовський попався в чортячі руки в корчмі, що звалася „Рим", а Вергуна завше бьють, коли він в Москві, з Москвою, за Москву виступає. Щось фатальне: куди не приїде Вергун в гості, його скрізь добре приймають, як у тій приказці: – Де то ти, чоловіче, був? – У гостях. – Добре приймали? – Гм... Добре. – А чого то в тебе голова скудовчена й шия в синяках?! – Та то так додому виряжали.. [12]. 12. Рада. – 1913. – № 189, 20 августа (2 вересня). Після маніфесту 17-го октября 1905 року життя недержавних націй значно оживилося. Найбільшу енергію виявила польська народність. Поляки заснували де-кілька товариств, що дбали про рідну освіту. Між ними особливо визначились товариства: „Oswiata" (у Вільні, Неєвижі, Київі, і инш. містах) товариство польської культури (у Варшаві), всякі польські клуби – Ognisko, Ogniwo (в Петербурзі, Київі, Одесі, Минську й инш). Естонське громадянство виявило досить енергії в так званому „Дорпатському товаристві за-для виховування молоді"; воно організувало по селах школи вищого типу, має свої одділи по селах і містечках, а не тільки по городах. Коли після трьох літ життя воно скликало в 1909 році перший з'їзд всіх представників, то їх з‘їхалося аж 150 особ, з 95 відділів. В 1907 році виникла „Спілка естонських товариств тверезости", що за 2 роки 1907 – 1909 р. скликала аж 8 конгресів естонських товариств тверезости. 37