Коваль Г.П. Із життя недержавних націй / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 303 с.

Коваль Г.П. ІЗ ЖИТТЯ НЕДЕРЖАВНИХ НАЦІЙ відношення до національного питання в тім його виді, н якім воно висунуто сучасним моментом. Що ми цілком вірно і в згоді з об'єктивністю зформулували тезіси Рос.П. – в цьому нам порукою уся згадана вище література, особливо ж статі Інсарова та Тупчанського, під якими – ми певні в цьому – обома руками підпишеться перший – ліпший „правовірний" член Р.С.-Д.Р.П. Не беремося в цім короткім та мимоволі неповнім нарисі дати вичерпуючу критику усіх перечислених вище тезісів; для цього треба було б написати цілу розвідку. Та все ж де-що можна дати й в короткій, писаній нашвидку, газетній статі; посилкуємося ж докладніше розібратися в міркуваннях Р.С.-Д.Р.П. І так, – національне питання взагалі й в Росії зокрема мав характер тимчасовий, бо нівелюючі тенденції капіталізму наприкінці всього ведуть до того, що нації дужчі, культурніші, поглинають нації маленькі, слабкі, одсталі. Дбати про національне відроження таких націй, серед яких вже розпочався процес асіміляції – це значить: гальмувати колесо історії. Чи воно справді так? Чи справді розвиток капіталізму невмолимо тягне за собою смерть невеликих націй? Нам здається, що Р.С.-Д.Р.П. трохи помиляється, вважаючи свої міркування за доведений і встановлений наукою факт. Принаймні, загально відомі факти із історії розвитку капіталізму свідчать зовсім не про те, про що хоче Р.С.-Д.Р.П. Не кажучи вже про „державні" малі й великі нації, як от Французи, Німці, Англійці, Американці, Шведи, Норвежці, Датчане, Голандці, Серби та инші, національне жаття яких розвиток капіталізму не тільки не зруйнував, а навпаки, оживив, – можна вказати на цілий ряд націй „недержавних", серед яких розвиток капіталізму не тільки не вбив національного почуття та свідомости, а навпаки, ще зміцнив його там, де воно вже було, і викликав до життя там, де його ще не було. Досить поглянути на числені народи Австрії, що з дальшим розвитком капіталізму все більше й більше розвиваються національно; досить поглянути на поляків, євреїв, вірмен, латишів, навіть татар в Росії, серед яких 52