Коваль Г.П. Польща – сторінки історії / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2021. – 423 с.

105 Коваль Г.П. Польща – сторінки історії. 2021 готова увійти в союз з кожним урядом, аби самій урядувати. Одначе ця партія ніколи не представляла справжньої польської думки". Д. Урсин покликавшись на історію каже, що причини занепаду і Польщі і України однакові: сваволя панів, релігійні суперечки, та, врешті, продажна конфедерація у торговиці, яка піддала Польщу, Україну та Литву царському деспотизмові. І як колись ми разом згинули в одної причини, так зараз одночасно воскресаєм також з одної причини". Про Царство Московське та його становище до забраних земель польських та українських, автор статті каже що, теє царство не визначалось ніколи культурним розвитком, стояло багато нижче від Новгорода, сусідського з Польщею та заходом і Петербурзько-Московська імперія бере першу культуру з конаючої республіки польської, як потім бере всі соки й богацтва з пограбованих земель української, польської та литовської. „І от сьогодня інтелігентний росіянин стає раптом перед питанням, яке досі вважав лише за польську „інтригу". Україна хоче волі, хоче автономії, самостійності? Росіянин цього не може зрозуміти. Навіть найбільш чесний представник російської демократії. Він мріє що Україна, це та сама Росія, яка лише говорить трохи похахлацькі. Він жахається перед всякою автономією України, а що вже до політичної самостійности, то про це нема чого і говорити. Про російське пригнічення українського народу д. Урсин, каже що це пригнічення цілком стерло з душі гнобителя докір, почуття та свідомість того гніту. Бо коли прусак душив поляка, то він знав чудесно, шо робить, – але росіянин душив українця з дивовижною несвідомістю, доказом цьому може бути те що приборкання України настало перед народженням російської національної, свідомости, перед народженням російської культура, яка допіру стала багатіти і розвиватись на соках України. Далі автор говорить про те чудесне гасло російської революції „самоозначення" народів, яке мусить здійснитись якраз тепер, поки пал революції ще не вистиг, поки шовіністичні елементи і осії не встигли ще розпочати контр-революційної діяльности. Демократія російська повинна пам'ятати, що поки вона не продемонструє своїх сил та намірів у рішучій