Коваль Г.П. Польща – сторінки історії / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2021. – 423 с.

106 Коваль Г.П. Польща – сторінки історії. 2021 реалізації своїх постулатів, вона не може вимагати довірря з боку демократії инших народів, які бажають іти з нею завше во ім'я волі та рівности. І хвилина, яку зараз переживаєм, не повинна бути хвилиною занепаду духового, нарікань, чекань та відкладань – а мусить рішити твердо й спокійно питання національне. Байдуже, що розпадеться, перетвориться у федерацію безобразно велика імперія, штучно звязана під нагаєм царизму – лишиться міцний духом нарід, який не загине, бо з того часу його осяє справжній народний патріотизм. А Польща, Україна та Литва підуть кожна власного дорогою своїх великих призначень, хоч одкинуті в культурному розвитку на ціле довге століття, встануть до нового життя, забувши кривду і готові завше простягти руку визволеному з кайданів кріпацтва Російському Громадянству [2]. Відбувся арешт генерала Пілсудського. Зі Стокгольма 11 липня Агенством Вольфа було повідомлено, що бувшого бригадного командира легіонів Пілсудського арештовано у Варшаві з приводу того, що він з підробленим пашпортом перейшов границю. Агенство Вольфа сповіщало, що під впливом революції в Росії в польській Державній Раді вчинилось розладдя між лівими партіями та більшістю ради: Пілсудський на чолі лівих партій заявив иншим представникам цих партій про свою постанову вийти із складу ради і намагався улаштовати в Польщі та Галичині окреме польське військо. Аген. Вольфа каже, що з арештом Пілсудського ці всі інтриги скінчились [3]. Але тепер нам зрозуміло, що все тільки починалося… З Польщі повідомлено, що 1 вересня (сентября) Варшавська Державна Рада склала з себе свої обов'язки. Російська буржуазна преса пояснювала це небажанням германського правительства передати Польщі Литву. В дійсности ж справа стоїть зовсім инше.