Коваль Г.П. Польща – сторінки історії / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2021. – 423 с.

13 Коваль Г.П. Польща – сторінки історії. 2021 З Петербургу 25 апріля повідомлено „Биржевыми Ведомостями“, що генерал- губернатор Царства Польського Скалон напередодні скасування воєнно-польових судів телеграфно викликав до себе губернаторів і спитав, чи можуть вони ручитися, що буде тихо, як що розженуть Державну Думу. Ті, певна річ, сказали, що можуть [3]. Польських справ майстер, петербургської „Руси“ д. Нестор в кінці квітня 1907 року малював блаженні перспективи райського життя всіх не польських народів в автономній Польші. Ось його статті „Автономія. Державна мова": мови: польська, російська, українська, литовська і єврейський жаргон, – усього пять мов і нарічій, з якими приходиться рахуватись в Царстві Польському. Яка ж буде їхяя роль в автономній Польщі? Польський проект автономії має на увазі головним чином перші чотирі мови і поділяє їхні ролі таким способом: Польська мова являється офіціальною (слово це проте не згадується в проекті) на всім просторі царства. Це – мова всіх автономних властей у внутрішньому вжитку. Російська мова в межах Царства є мовою армії... Українська й литовська мова, по смислу проекти, обовязкові для автономних властей у внутрішньому вжитку з місцевостями, де живе людність мішана, себ-то в деяких повітах Люблинської та Сідлецької губ., для русинів Холмщини і литовців Сувалкської губ. Тута будуть поруч з польськими українські й литовські школи, низчі і середні; тута для судових властей і адміністрації обовязково буде знати крім польської ще одну з місцевих мов; в одних повітах – української, в других – литовської. Чи з‘обовязаві будуть знати ці мови центральні автономні інституції у Варшаві, наприклад, польський сенат, яко найвища судова установа, це питання при, даному тексті конституції – отверте. З розмови з членами Кола я виніс переконання, що при центральній установі буде засновано спеціальний інститут перекладників або окремі департаменти сенату – український й литовський.