Коваль Г.П. Польща – сторінки історії / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2021. – 423 с.

18 Коваль Г.П. Польща – сторінки історії. 2021 його сумній втраті. Але ця гірка паралєль мимоволі приходить на думку, і висловляючи своє обурення з приводу насильства над культурним рухом польського народу, „Діло“ песимістично дивиться на те, чи приведе цей удар польських політиків до отями, особливо до реввзії свого поведення супроти українців... Газета приходить до невтішного висновку: де панує всеможно сліпа ненависть, дикий егоїзм, нестямна жажда знівечити наш народ у фікційнім інтересі реставрації давньої Польщі в історичних границях, там нема місця ані на застанову, а тим меньше на ревизію єресей, що стали „народовими“ догмами... Річ природна, що розвязання варшав ської „Macierzy" мусіло викликати обурення серед польського народу, яке найшло вай яскравіщий вислов у пресі галицькій. Тут зоветься те розвязання „aktem barbarzynstwa“! Гаразд, а що ж сказати про тих, шо в такий рішаючий момент рубають голови українських студентів за одно домагання – усунення пустої польської іматрикуляції, яка хиба не становить надто велику ціну в скарбніці «polskego stanu posiania»? Варварством, є те, коли російський чиновник гасить польську народну просвіту серед польського селянства – а якже ж назвати те, що цвіт польської інтелігенції замкнув шлях до просвіти українському народові, що нівечиться нашу народну школу, що не допускається до заснування нових українських гімназій, що воно свою силу вживає на те, щоб не допустити ніяких уступок, які б вели до засновання самостійного українського університета, навіть таких уступок, на які згодилося центральне правительство, незатроєне „славянським братолюбієм“?! Як назвати останні язикові постанови галицького сейму в области народнього шкільництва урядової мови й мови сеймових засідань? Як назвати спинювання наших просвітних заходів, переслідування просвітних діячів, відбірання марних запомог у „Просвіти"? Звичайно, що на це все одна назва: дикого сліпого егоїзму й шовінізму. І дуже було б бажано, щоб болючий удар, нанесений полякам у Варшаві, примусив їх галицьких