Коваль Г.П. Польща – сторінки історії / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2021. – 423 с.

19 Коваль Г.П. Польща – сторінки історії. 2021 земляків трохи оглянутись і пригадати, що й на їх сумлінню є тяжкий гріх кривди братньому українському народові. На жаль, на це щось мало надії... [5]. В середині грудня 1907 року в останньому числі українського „Слова“, уміщено статю памяти недавно помершого польського поета – громадяни С.Виспянського. Українське серце спочуває втраті братнього народу і память симпатичного діяча того народа викликає в українського часопису слова щирого признання й поваги: В особі Виспянського помер великий поет: не стало чулої, чуйної душі, що струнами свого натхнення творила радісну пісню нового життя. Польський народ оплакує смерть свого великого поета. Але його творчість має ширший, а не тільки національний характер, бо в ній таїлись зерна міжнародности, зерна, які треба кидати скрізь, а не тільки на польському грунті, через це й смерть поета польського народу викликає глибокий жаль скрізь, де йде змагання до нового життя, де йде боротьба за царство краси і свободи [5]. В газеті «Рада» від 26 квітня (9 травня) 1908 року було передруковано статтю на польській мові, яка викликала велику жваву дискусію.