Коваль Г.П. Польща – сторінки історії / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2021. – 423 с.

189 Коваль Г.П. Польща – сторінки історії. 2021 вдасться те, на чому врахувала політика могутньої Прусії у Познанщині і царська в т. зв. колись „Привислянському Краю". Буду щирим і скажу: становище польської демократії не було для нас розчаруванням. Те розчарування ми пережили на переломі XIX і XX віку, коли ця демократія, порісши в силу при помочі визначних українських діячів з Іваном Франком на чолі, стала на східньо-галицькому терені щораз більше запозичуватись у патріотичній реквізитори і в політичній практиці єндеків [4]. Залишаю на боці таку справу, як суперечність закону з 31 липня 1924 р. з польською паперевою конституцією, з законами польської законодатної установи, зі зобовязання Польщі на міжнародній арені і врешті зі здоровим розумом. Все це з боку Українського Клюбу обговорено вже чи в соймі, чи в сенаті. Перейду до головної точки промови, до політики міністер ства освіти за часів моральної санації. Новими методами ведеться дальше роботу, започатконаня ендецією. Головним чином залишилися на своїх становищах і ті самі люди, шо несуть від повідальність за дотеперішні „подвиги" у від ношенні до українського шкільництва. Якщо тут і там прийшла яка нова людина, „засимілювалася" у специфічній атмосфері східнього-галицького польського елементу. Нічого не змінилося. Бож ніяка не зміна, коли східньо-галицька бюрократія перемалювалася на санаційно. Для точности: є деяка зміна... Настала мода на т. зв. свята народові, чи якто воно модно тепер називається „паньствові". Та не в Галичині ніяка новість. Знаємо її з часів австрійських. Тоді навіть повстав з тієї нагоди термінує технікус „тромтадрація", як популярно на зивано вшехполяків. Тепер ці свята дуже часто дають нагоду до легкого здобування патріотичних острогів. З повним натиском мушу зазначити, що у всіх випадках у Галичині, які мали місце в середніх школах на тлі провокації на ціональних почувань української молоді, ані разу місцеві шкільні чинники до реакції молоді не підійшли зі становища педагогічного. Мимо хіть насувається епізод у гімназії в Кельцях перед 40-літами, про який Станислав Кошутський у своїх споминах пише: „І створивши ніж, вбиваю його в живіт царя всеросійського, короля польського і великого князя Фінляндії та тягну на діл. здовжсподень монарха. Ніж скла емо і спокійно