Коваль Г.П. Польща – сторінки історії / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2021. – 423 с.

243 Коваль Г.П. Польща – сторінки історії. 2021 завалилася вона безпосередньо під ударами германських племен, що нахлинули з півночі. Знає всесвітня історія і Атилю, «Божий бич», що зі своїми Гунами замандрував аж на поля Льомбардії, знає Джінгісхана, який з Монголії пішов здобувати світ, переступив Гімаляї, залив всю передню Азію і вислав до Европи й Українську Державу наших князів. Упадок Византії, над якою запанував мусульманський півмісяць, закінчив був середнє вічний період всесвітньої історії. Але й у новій чимало подібних прикладів. Нещасна буря у ляманському проливі знищила не тільки «велику армаду» Еспанії, але й знівечила її силу, що простяглася над країнами, в яких – як казалося тоді – «сонце не сходило й не заходило». А вже наполеонівські часи просто класичні для щораз нової зміни політичної мапи Европи! Вістрями багнетів своїх вояків зіштовхував «малий капраль» корони з голов королів та насаджував нові новим королям у старих і нових державних творах. І тому, як узагалі нема нічого нового під сонцем, так і цьому випадку не слід би було дивуватися, що польська держава розпалась внаслідку великої воєнної невдачі. Це був би, повторяємо, не перший і напевне не останній випадок в історії світа. Але те, як вона розлетілась, час, в якому не сталося і спосіб, в який це сталося, це щось досі ще небувале! Небувала річ, щоб держава на близько 400.000 кв. км. З поверх 30 міліонами населення, з 2 ½ міліоновою модерною армією, яка вже стояла під зброєю, з цілим великим державним апаратом, з велетенськими експансивними амбіціями, про які виразно писалось і говорилось у польському громадянстві, щоб держава, яка буквально ще напередодні війни говорила про війну, як про щось, чого не тільки не треба лякатись, але від чого слід сподіватись віковічного закріплення державницької потуги, отже щоб держава, оперта на сильному апараті, на власному війську й на бажанні дальше розбудовувати свою силу коштом сусідів, щоб така держава розлетілась буквально впродовж кількох днів! Тут річ уже у програній війні. Те, що ми своїми очима оглядали, це була не тільки воєнна поразка. Адже ми бачили нагле заломання геть усього, з чого складається держава і що складається на поняття держави. Ми ж бачили, як на очах, впродовж днів, впродовж годин, анархія обхопила величезні терени, які були – чи радше