Коваль Г.П. Польща – сторінки історії / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2021. – 423 с.

248 Коваль Г.П. Польща – сторінки історії. 2021 питоменна риса, одідичена з часів історичної Польщі та в усій ширині збережена у новій Польщі: повний брак політичного реалізму, повна відсутність вичуття і зрозуміння нефальшованої і немальованої «дійсної дійсности». Ніде інде. Тільки у передовій статті офіціальної «Газети Польської» стверджував її головний редактор, колишній посол у Будапешті та міністр фінансів, І.Матушевський: «Не тільки Польща визолювалась з неволі, – з нею разом висловлювалось знову те, що було причиною самої неволі. Разом з поворотом до життя оживлювались елементи смерти. Стара польська анархія простувала злежалі кости» («Спроби синтез»). Найбільшим нещастям для поляків стало те шалене несподіване щастя, що вони його мали при відбудові їхньої держави у ХХ-му ст.. Сталося чудо, яке діється раз на сотні літ: одночасно перестали існувати всі три монархії, які брали участь у розподілах Польщі. Франція, шукаючи собі проти німецького союзника та призначуючи Польщі ролю «жандарма Сходу Европи», ішла по лінії максималістичних вимог поляків, без огляду на те, чи ті вимоги правильні чи ні. Таким робом прийшло до відродження Польщі уграницях, про які не мріяв ні один поляк. Творення легенди збройного чину пішло в Польщі так далеко, що велика частина польського громадянства щиро почала вірити, що це легіони Пілсудського вибороли самостійність. Знову є вороги Пілсудського вірили, що Польща завдячує своє відродження паризькому НКН-ові («Начальни Комітет Народови») Дмовського та армії Галлєра. Очевидно, не можна заперечувати вартости польської політичної боротьби в Австрії, Росії і Німеччині, їх конструктивної праці, культурно- господарських надбань і вміло веденої міжнародньогї пропаганди в часах між рр. 1772 до 1918. А проте нема чейже більш яскравого прикладу, що значить така кон’юнктура, як перемога Антанти й революція в Росії в рр.. 1917 – 18: польською заслугою було справді використання тієї кон’юнктури на 100 проц., – але й на цьому кінець. Тимчасом поляки, прийнявши, що те, що вони дістали, здобули собі самі та що все воно їм справедливо належалося, від першого моменту відродження Польщі повірили у таку власну могутню силу і силу своєї молодої держави, що замість бути скромнішими, ніж були їхні предки,