Коваль Г.П. Польща – сторінки історії / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2021. – 423 с.

264 Коваль Г.П. Польща – сторінки історії. 2021 Пілсудському переводити в життя його особисті постанови та помагати адміністрації, а ОЗОН взяв на себе місію виповнити ідейну та суспільно-політичну прогалину. Тмчасом забракло саме того ідейного змісту: замість конкретної, ясної і виразної програми – ОЗОН оперував самими загальниками, такими, які ніби мали знати всіх. У висліді не задовольнив нікого. Шукаючи популярности на польській вулиці, пройнятій ендецькими ідеями, ОЗОН щораз більше наближувався до того польського націоналістичного табору, який затроїв був життя Пілсудському. Це не шкодило, що староендецька партія, яка тепер звалась «Стронніцтвом Народовим», була надалі у гострій опозиції до режиму. Одночасно внутрі ОЗОН-у почались гострі суперечки. Виступив звідти «Лєгіон молодих», проти нього заявилася санаційна робітнича організація «Зєдноченє Звйонзкув Заводових» (ЗЗЗ) старих пілсудчиків Морачевського-Шуріга, внутрі ОЗОН-у повстала опозиція з т. зв. Лєгіонової лівиці (сен. Кваснєвський) та з «інтегральних пілсудчиків», до яких зараховували частину і колишньої «групи полковників» Славека і групу «направячів» (колишній «Звйонзек Напрви Ржечипосполітої») шлеського воєводи Гражинського. Коц щораз більше комппромітувався. Коли 20 липня 1937 року бомба розірвала під віллею Коца у Свідрах Малих під Варшавою якогось Войтиха Бєганка, людину з кримінальним минулим, всі казали, що цей атентан був зорганізований на те, щоб підтримувати підупавший авторитет на те, щоб підтримувати підупавший авторитет голови ОЗОН-у (до кінця Польщі так і не відбувся процес у справі того атестату і ніякий офіціальний комуні кат не вияснив його!). Восени того самого року відійшов шеф штабу ОЗОН-у полк. Ковалевський (покликаний до цієї місії з Букарешту, де був військовим аташе), в січні 1938 р. щез з поверхні політичного життя і сам Коц. Заступив його ген. Скварчинський, який на політиці розумівся стільки само, що Ридз Смігли і Коц, та якого найбільшшою політичною кваліфікацією мало бути те, що оженився з розумною вдовою по свому братові Адамові Скварчинському, колишньому ідеологові пілсудчиків. Про ОЗОН-ову еліту, яка зібралась у першому соймі, що вийшов з нової конституції і нової виборчої ординації, один із чільних членів тієї еліти, головний редактор офіціальної