Коваль Г.П. Польща – сторінки історії / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2021. – 423 с.

265 Коваль Г.П. Польща – сторінки історії. 2021 «Газети Польської», після травневий міністр і пізніший маршал сенату Богуслав Мєдзінський, висловився з нагоди дискусії над потребою організації ОЗОН-у в соймі у жовтні 1937 року, як про «плем’я рудих малп, без провідника й організації»… [6]. Хто правив Польщею? «Хто правив Польщею перед травневим переворотом? Чине кожний потрохи та ніхто направду?» – писав колись І.Матушевський у «Газеті Польській» і писав безумовно правду. Перед травневим переворотом, себто у рр.. 1918 – 1926, був період т. зв. соймовладства, бо 3-місячний час диктатури Пілсудського не заважив на внутрішньо- політичній структурі Польщі. Формально існував потім начальник держави, та від грудня 1922 року президент републики, існував теж уряд, як виконной орган вдлади, відповідальний перед законодатною установою. Фактично влада належала до політичних партій, при чому ті самі партії могли з тактичних мотивів (з уваги на т. зв. Парламентарну арифметику) в’язатися у комбінації цілком протилежного, взаємно собі суперечного ідеольогічнього характеру. Так напр. у першому кабінету після повороту Пілсудського з Магдебурга, себто в кабінеті Єнджея Морачевського засідали представники лише лівих партій, ППС, Визволєня і людовців Вітоса; ці останні тоді були партією цетро-лівою. Сам Вітос був у тому кабінеті три тижні (!) міністром без портфелю. Той сам Вітос стояв на чолі уряду «великої коаліції» від липня 1920 року до вересня 1921 («ржонд оброни народовей»), але вже у травні 1923 року склав уряд, що спірався головно на коаліції націоналістичної тенденції і «Пяста», себ-то мав виразно правий характер. Те саме повторилося з центро-правою комбінацією, яка покликала була до влади третій уряд Вітоса у травні 1926 року. Однак у літі 1930-го року «Пяст» Вітоса належав уже знову до союзу з лівими партіями і під фірмою «центроліва» уладжував масові збори проти тодішнього режиму Пілсудського. Таксамо робітнича партія НПР («народова партія роботніча») була готова блокуватися то з правицею, то з лівицею. Ба, навіть польські соціалісти, яких центральний пресовий орган «Роботнік») пишався постійним великим надписом «пролетарі всіх країн, єднайтеся», «ділилися» ресортами державної управи з