Коваль Г.П. Польща – сторінки історії / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2021. – 423 с.

277 Коваль Г.П. Польща – сторінки історії. 2021 до клозету ходив», оповідав потім знайомим. Від політичного життя цілком відсунувся, але за кожним разом. Коли їздив до Варшави, відвідував Мосціцького і тоді все розходились поголоски про якісь політичні «зміни». У травні 1938 року став сенатором з номінації президента на опорожнене місце після смерти сен. Бобровського. Це була найбільша тоді сенсація польського політичного дня, тим більша, що кандидатом на те становище був сам ген. Скварчинський, шеф ОЗОН-у. Було ясно, що Бартель входить до сенату, як «чоловік президента», щоби «пильнувати кандидатури Мосціцького» при президентських виборах у травні 1940 року. Не було виключене, що коли б Мосціцький сам рішився в останній хвилині вже не кандидувати (його друга жінка напевне була б йому не дозволила резингувати) – то – спіраючись на своїх конституційних прерогативах (ст.. 13,а ) – був би саме Бартля вказав як свого кандидата. Тоді, згідно зі ст. 16 конституції, загальний плебісцит рішав би поміж кандидатом президента та тим, що його виберуть «збори електорів». Все ж, наражуючись на небезпеку. Що черговий сойм буде «гірший» з погляду президентських виборів. Президент рішився розв’язати передчасно той сойм, вибраний у 1935 р., бо несподівано виринула небезпечна постать іншого суперника. Тією постаттю був Валєри Славек. Колишній революційний діяч – конспіратор з рр.. 1905 – 08, з похмурим обличчям, що його покалічила власна бомба, один із найближчих людей Пілсудського, після травневого перевороту спершу «урядовець для спеціальних доручень» у президії ради міністрів, потім трикратний премієр, – був духовним батьком нової конституції та нової виборчої ординації. Ненавидів партії, немав зрозуміння для ніяких політичних програм. Не терпів преси, стояв на становищі, що все те повинно заступити «право», на якого сторожі стоїть державно-адміністраційний апарат. Був таким «вічним конспіратором», що казали про нього, що коли б він став міністром комунікації, то розклад їзди був би тайний! Був покровителем бюрократичної системи, поза якою не признавав ніякого іншого позитивного чинника в державі. Тому розвязав ББ, як тільки вирішено нову виборчу ординацію, що не признавала партій і віддавала по суті в руки адміністрації формування