Коваль Г.П. Польща – сторінки історії / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2021. – 423 с.

280 Коваль Г.П. Польща – сторінки історії. 2021 слухали про «30-міліонову польську націю» та про «начального вожда», як про вожда того «30-міліонового народу». Було річчю подиву гідною, як поляки(вся державна верхівка і ціде польське громадянство без ріжниці партій і груп) легковажили собі національну статистику держави і як її підтягали під теорію національно-однородної держави . Було теж подиву гідною річчю, як під цим оглядом абсолютно все польське громадянство, ввесь польський нарід просякав теорією Романа Дмовського про «панство народове». Польське «вождівство» приняло форми т. зв. Елітарного принципу, який мав ніби проявлятися практично в двох установах: 1) у польському сенаті, якого виборча ординація з 8.УІІ.1935 була збудована на елітарному принципі та куди президент покликував 32 сенаторів зпоміж «еліти» громадян, і 2) в ОЗОН-і чи пак його організаційній верхівці, що її покликував шеф ОЗОН-у, вибраючи її зпоміж найвизначніших членів. Як воно у практиці виглядало – ми вже згадували про це вище: з таким Мєдзінським, як маршалом сенату і такими членами начальної управи ОЗОН-у, як ославлений Войцеховський, директор «Газоліни», колишній ендек Здіслав Шталь, колишній корфантівець ксьондз Шидельський та інші. Елітаризм заступив демократичну рівність. До еліти автоматично зараховувались усі колишні лєгіоністи. Через те тих лєгіоністів було щороку більше: не тільки смерть не зменшувала їхніх рядів, але вони щораз ще родились, так, що у 1939 році були в Польщі й 30-літні лєгіоністи, себто такі, які в часі вимаршу «1-ої кадрової» мали літ 5! Виказували це наглядно щорічні зїзди лєгіоністів, із щораз більшою скількістю учасників. На одному з останніх таких з’їздів, що відбувся у Кракові, одна група учасників відвідала «палату преси», чи пак будинок «ІКЦ». Перед будинком від фотографували лєгіонових гостей, але зараз після фотографії один із них приступив до одного з редакторів «ІКЦ» і заявив: «перестерігаю вас, щоб ви цієї фотографії у газеті не поміщували, бо зпоміж присутніх добра половина ніколи у лєгіонах не служила». Коли ж повстав ОЗОН і до ОЗОН-у почала напливати масово та сама братія, що колись була у ББ, елітарний принцип взяв остаточно у лоб. Він залишився лише у розумінні національному: