Коваль Г.П. Польща – сторінки історії / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2021. – 423 с.

29 Коваль Г.П. Польща – сторінки історії. 2021 Що до шкільної дідактики, то цікаво, що хоча план навчення для всіх галицьких шкіл однаковий, але у виконанні його істнує велика різнація. На посаду інспекторів та діректорів українських гімназій що разу призначаються більш суворі люде, ніж для польських. Так, наприклад, на протязі багатьох років в польській частині Галичини працював теперешній депутат Герман. Його шкільні ревізії що разу кінчались розмовами, в яких, крім директора та інспектора, брали участь навіть молоді учителі. Такі ревізії робили найприємнійше вражіння навіть на учнів. Зовсім инакше стоїть діло в Східній Галичині, в українських школах, а також і в польських, де вчаться вкраїнці. Тут ревізія інспектора наводить страшенний переляк не тільки на учителів, а навіть на все місто. Адже ж обов'язок шкільного інспектора – піти насамперед до місцевого начальника поліції та до місцевих істинно-польських людей, щоб довідатись од них про політичну діяльність діректора (як що цей наважиться вважати себе за вкраїнця), учителів та учнів, а потім довести до відомості «шкільної краєвої ради». В результаті такого «візіта» – політичні процеси! Інспекор шкіл в східній Галичині – більш полісмен, ніж педагог. Такі як інспекторі, бувають і діректорі (завідуючі) шкіл. Коли часом на місці діректора трапиться чесна людина, то їй ледве вистачить енергії на виправдання своє, своїх учителів та учнів од обвинувачування в «політиці», звичайно українській, під якою розуміють усякий, навіть чисто-культурний рух. Навпаки, брати участь в польській політиці не тільки не заборонено, але рекомендується українським учителям. Таке втручання педагогів в політику викликає страшенне безладдя. По закону по всій Галичині вчити мусять однаково, але в польській частині Галичини той вчитель, котрий ставить учням багацько поганих баллів, одержує догану, а в Галичині українській навпаки, ганьбиться той, котрого учні мають добрі балли. Польські вчителі, під захистом галицького уряду, котрим цілком орудують поляки, не дуже то церемоняться з українськими дітьми, по їх термінольогії – «гайдамаками». Польські педагоги добре пильнують за тим, щоб українські учні брали участь в польських патріотичних вулишних демонстраціях , наприклад з приводу роковин польського повстання або