Коваль Г.П. Польща – сторінки історії / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2021. – 423 с.

334 Коваль Г.П. Польща – сторінки історії. 2021 німецький та польський вважають, що прийшла хвилина, щоби розпочати новий період у політичних польсько-німецьких взаєминах безпосереднім порозумінням одної держави з другою. Тому вони рішили нинішньою заявою покласти підвалини під будуче формування тих вязаємин. Оба уряди виходять при цьому з засновку, що збереження і закріплення тривкого мира між їхніми краями є суттєвою умовою загального мира в Европі…» З тих двох перших речень видно, що обидві сторони здавали собі вповні справу і з переломового історичного характеру такої умови і з ваги польсько-німецьких взаємин не тільки для обох тих країн, але і для всього європейського суходолу. І справді: коли рейнський пакт у Льокарні з 16,Х.1925 р. та німецько-англійська морська конвенція з 18.УІ.1935 р. були поважним захитанням версайської системи внаслідку безпосереднього порозуміння Німеччини з західними великодержавами, то польсько- німецьке порозуміння з січня 1934 року було третім із черги найповажнішим ударом у ту систему через виламання Польщі з неї. Польща не тільки переставала бути ант антським «жандармом східньої Европи», але – що більше – старалася самостійно уц безпосередньому порозумінні з Німеччиною розв’язати існуючі ще конфлікти між обома державами та, оминаючи небезпеку, що Франція може поза її плечима швидше порозумітись з німцями й оставити її на її на леді – ставила міжнародній світ перед можливість повстання нових концепцій, в яких саме Німеччина і Польща грали б найпершу ролю. Повінь сенсаційних здогадів, які заливали міжнародню пресу на ту тему, польська політика старалася заперечити не тільки словами, але й актами – дальшого наближення до Совітів. Почалося славне «зрівноважування приязни»: за кожним актом наближення до Німеччини йшов слідком такий сам акт супроти СССР, і навпаки. Піднесення посольства до ранги амбасади, візита п. Мєдзінського у Москві та Радека у Варшаві, взаємні відвідини летунської делєгації… Але ця гра була надто прозора. І всі знали та бачили, що гра Польщі супроти Совітів була тактичною грою, а виступи супроти Німеччини були політикою . І всі знали, що це політика Пілсудського. Бек провадив її ще