Коваль Г.П. Польща – сторінки історії / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2021. – 423 с.

336 Коваль Г.П. Польща – сторінки історії. 2021 великодержавницької політики прийшлося пересісти на маленького коника, запряженого до бритійського воза та керованого бритійським погоничем. Та швидко потім злетіли й із того неславного коня та лягти на полі, що стало грищем чужих великодержавницьких змагань… Хитання між про німецьким та антинімецьким бльоком, поміж поетичним «сном про потугу» та тверезим бажанням опертись на силі західного сусіда, хитання поміж політичною думкою та крилатою фразою, поміж державною рацією та вуличною популярністю, це хитання є найбільш характеристичне для всієї польської закордонної політики, для польської національної ментальности, для поглядів польських державних керманичів і для настроїв найширших кол польського громадянства. Тому той третій період польської закордонної політики є без сумніву найцікавішим періодом у 20тилітній історії нової Польщі. Для історика й політика він цікавий ще й тому, бо він припадає на час найбільших перемін у післяверсайській Европі, серед яких були теж події, що не мали прецеденту у всесвітній історії. Були це роки, коли Европа взагалі потапала у мряці, з якої щойно мала викристалізуватися якась нова політична система. Панувала повна пливкість у міжнародніх взаєминах, надзвичайно характеристична для всього післяверсайського стану. Воно й було подекуди логічно, бо повна пливкість, яка межувала з хаосом, мусіла прийти у наслідку цілком невдачного намагання створити у Версалі ціпку, непорушну й ненарушну систему, обмотану поверх чотириста параграфами версайського мирового договору плюс сотні параграфів додаткових «регіональних» умов та сіткою «колективних» пактів і зобов’язань. Після банкроцтва комісії розброєння, яке стало банкроцтвом Ліги Націй, та після могутнього військово-політичного відродження і Італії і Німеччини, всупереч волі Франції і Англії, – мусіли йти гарячкові пошуканки за виходом із безвихідної ситуації, в яку штовхнув Европу нерозум версайських диктаторів. Таким робом мали ми 15 липня 1933 року «пакт порозуміння і співпраці», підписаний у Римі чотирма великодержавами європейського заходу, який був глибоким італійським