Коваль Г.П. Польща – сторінки історії / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2021. – 423 с.

338 Коваль Г.П. Польща – сторінки історії. 2021 світа на власній реальній силі та доказувати цю силу фактами, без огляду на те, чи ті факти кому-небудь подобаються чи ні. Таким робом прийшло до перекреслювання одної клязвзулі версайського договору за другою, до мілітаризації Надренії, до відбудови німецької сухопутньої і повітряної збройної сили, до відбудови німецької морської фльоти, до могутніх територіальних ревіндикацій. 18 червня 1935 року прийшло до підписання англійсько-німецької морської конвенції, яка була англійським признанням факту німецького морського нітницею, бо Польша опрокинула їх нераззброєння. 13 березня 1938 р. ІІІ Німеччина проголосила обєднання Австрії з матірньою державою. З черги рубом станула проблема німецьких судетів. Англійський та французький прем’єри літаками приїздили до Адольфа Гітлєра. 29 вересня 1938 року – це дата умови в Мінхені: перший після Версалю випадок, коли між колишніми аліянтами з одному боку та Німеччиною з другого прийшло до порозуміння в справі звороту Німеччині території, що її мала третя, створена після Версалю, держава. Прилука Австрії та Судетів до Німеччини без одного стрілу – це був тріумф німецької дипломатії, опертої на збройну силу, це був теж тріумф почуття єдности німецького народу. ІІІ Німеччина станула знову в ряді наймогутніших держав світа. Якже до тих подій ставилась Польща? Польща балансувала поміж Німеччиною та Росією та поміж своєю давньою приналежністю до версайської проти німецької системи, замаркованої союзом із Францією та Руимунією, членом малої антанти, та поміж ІІІ Німеччиною, до якої наблизилась у січні 1934 року. Однак у тому балансуванні була одна виразна лінія: Польща не виступала проти німецьких ревіндикаційних змагань у середній Европі (залишаємо на боці питання, чи взагалі її опозиція була б що-небудь практично значила!). В.Студніцький у своїй книжці «Люди, ідеї, діла» каже, що Евстахій Спіга, польський міністр закордонних справ з рр. 1920/21, дава у 1932 році у Вильні відчит у клюбі консерватистів про потребу польсько-німецького зближення та доказував, що Польща повинна заняти прихильне становище до айстро-німецького «аншлюсу». Сильно проти цього виступив редактор Мєдзінський, не орієнтуючись однаково у закордонній