Коваль Г.П. Польща – сторінки історії / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2021. – 423 с.

346 Коваль Г.П. Польща – сторінки історії. 2021 Але Бек їхати до Льондону для фіналізації умови з Англією не хотів . Це не підлягає ніякого сумніву, хоч треба ще перевірити, чи правдою є, що Бековіф вдалося ще перефорсувати на одній нараді на Замку, що сувереном Данціга є Ліга Націй і що Польща не є покликана виступати збройно в обороні Лігових суверенних прав. Це мала бути формула, яка дозволяла б на поворот Данціга до Німеччини. Ці заходи Бека спараліжовані були заходами француської і англійської дипльоматії на варшавському грунті. Істнує ще одна версія, яку теж треба документально перевірити: що англійський амбасадор у Варшаві, сер Говард Вілієм Кеннард, поставив Бекові своєрідний ультиматат: або він, Бек, поїде до Льондону, відмовиться в імені Польщі т. зв. дворейкової політики (балянсування між Німеччиною та Совітами) та пристосує польську політику до політики франко-англійської, або західні великодерджави в останній хвилині погодяться з Німеччиною коштом Польщі. Нема ніякого сумніву , що погрози з посмаком шантажу грали поважну ролю в «порадах», що їх давали англійскі дипломати польським державним діячам. Нема теж сумніву, що немейший натиск на бека робила військова міністра Каспшицького та його першого віцеміністра Глуховського, стовідсоткового ендека. У тому самому дусі впливав теж на Бека Мосціцький, який нічого з европейської ситуації не розумів, але вірив Ридзові, що німецька військова сила слаба та що польська армія напевно переможе. І Бек поїхав у квітні 1939 р. до Льондону, показував фотографам щасливу усмішку, був на обіді в короля та вернувся з «двостороннью взаємною гарантією», яку на величезну радість польського громадянства англійський премієр оголосив у палаті громад 6 квітня 1939 р. У тій заяві сказано, що «обі лержави готові заключити договір тривкого і взаємного характеру». Протинімецька дурійка польської преси дійшла до шпилю. Німецькі інтервенції нічого не помагали, 28 квітня 1939 р. Гітлєр виголосив відому промову, в якій вказав на суперечність польсько- англійських заяв про взаємні гарантії з польсько-німецькою умовою з січня 1934 р. та через те ствердив, що та умова перестала обовязувати. Авторицих рядків слухав тоді тієї промови у Варшаві в одному клюбі. Один із присутніх старих і поважних польських