Коваль Г.П. Польща – сторінки історії / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2021. – 423 с.

345 Коваль Г.П. Польща – сторінки історії. 2021 геополітичну й історичну необхідність, як на єдний можливий шлях зберегти польську державність. Таких розумних можна було порахувати на пальцях одної руки і вони мовчали. Зате 99,9 відсотків поляків співало з найглибшого переконання «нє дами зємі, сконд наш руд», розуміючи під тією землею і Данціг і Поморя та ставлючись до німців а пріорі як до своїх ворогів та а пріорі називаючи себе їх ворогами. Розумові аргументи не рішали. Аргументація протинімецького табору (себто майже єдиного і вирішного в Польщі) стояла на найнижчому рівені. Писати після правди у Польщі про конечність достосувати свою політику до закордонно-політичних концепцій Німеччини – це значило засудити себе на лінч юрби. Ніхто й цього не пробував. Не пробував боронити свого становища передусім сам Бек, дарма, що ніякої орієнтаційної еволюції він особисто не перейшов та до союзу з Англією не спішився . Це теба ствердити з цілою рішучістю, в імя історичної правди. Коли 22 березня 1939 року вернулася до Німеччини територія Мемелю, всі здавали собі ясно справу, що тепер мусить прийти на чергу справа ревізії ненормального стану з Данцігом та штучного перерізання німецької території Поморям. Бек чудово про це знав, бо про необхідністьмирної розвязки цих двох проблєм була мова безлія разів при його власних зустрічах з канцлєром Гітлєром і Рібентропом та при розмовах на цю тему польського посла у Берліні Ліпського й німецького посла у Варшаві мольткого. І ні разу він не ремонстрував проти самої засади, тільки завжди покликувався на польські настрої («прилю.дну опінію»), як на трудність, що з нею треба рахуватися при переведенні в життя пляну мирної полагоди тих справ. В такому дусі була ще ведена розмова Рібентропа з Беком підчас відвідин німецького гостя у Варшаві 26 січня 1939 р. та ніщо не вказувало назверх на зміну польського становища підчас розмови Рібентропа з Ліпським у Берліні 21 березня 1939 р. Тимчасом в три тижні пізніше розпочалася в Польщі частинна мобілізація. Рівно в тиждень пізніше (31.ІІІ) Чемберлєн проголосив свою першу «гарантію» недоторканости польської державної території. Від того часу справи вже покотилися стрімголов.