Коваль Г.П. Польща – сторінки історії / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2021. – 423 с.

366 Коваль Г.П. Польща – сторінки історії. 2021 вибухнути у звязку з цим процесом, не скомпромітувала на внутрішньо-державному терені «нормалізації» в самих її початках, та щоб не відбилася небажаними відгуками й на закордонному терені у звязку з великим зацікавленням чужинецької преси тим процесом. Але брак пресової політики полягав не тільки у тому, що польські державні чинники навіть не старалися впливати всю польську пресу у найповажніших справах загально-державного значіння. Нечуваний і ніде в світі небувалий балаган у тому, що вони не робили цього й супроти преси безпосередньо залежної від влади й режіму, себто преси або субвенціонованої (чи просто таки утримуваної) з державних фондів, або преси, якої видавці та редактори були людьми режіму, послами, достойниками з ББ чи ОЗОН-у, та користали з безлічі особистих привілеїв. Воно торкалося однаково варшавської «Газети Польської», в якій невідомо було, що є поглядом уряду, а що пп. Мєдзінського, Шталя, Старжинського чи львівського Мейбавма, – як і «Курієра Поранного» під редакцією ославленого Клявдіюша Грабика, так як озонівського львівського «Дзєнніка Польського» чи краківського «ІКЦА-а», найголоснішого трубача влади й режіму. «ІКЦ» («Ілюстровани Курієр Цодзєнни» у Кракові) – це ціла окрема сторінка польського державного життя. Колишній пястівсько – вітовський, потім проурядово- санаційний орган, був він тим польським щоденником, який мав повне право казати про себе, що ніхто інший, тільки він накидав тон усій польській щоденній публіцистиці, він мав найбільші впливи у польській прилюній опінії, він ту опінію формував, ніхто інший тільки він із своїми варшавськими червоними підголосками панував на польській вулиці – на долах і на верхах. І тому часе, що користувався таким величезним впливом, тому що був безумовно газетою найбільш поширеною у Польщі та й із найкращим технічно- видавничим і адміністраційним (кольпортажевим) апаратом – був найбільше винуватим за ту морально-політичну атмосферу, яка панувала у Польщі, за рівень політичної освіти серед польських широких мас, за підхід польського громадянства до найповажніших польських державних справ. Примітивізм, забріханість, ігнорація, демагогія, пустословіє, зарозумілість, менторське всезнайство, клеветництво та донощицтво, плазунство супроти