Коваль Г.П. Польща – сторінки історії / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2021. – 423 с.

368 Коваль Г.П. Польща – сторінки історії. 2021 з польського геополітичного положення, таксамо на пальцях одної руки можна було порахувати польських редакторів, які направду знали українську проблєму! Не диво, що у тому 20-му році істнування своєї держави, польська «сіра людина» мала про українців більш-менше таке поняття, як про бушменів, і коли було їй казати, що українців є у світі поверх 40 міліонів, а в Польщі поверх 6 міліонів – то вона дивилась на ткого інформатора, як на ворога держави, що злобними вигаками підриває віру у силу польського народу! Ввесь підхід польської державної верхівки до установи преси виходив із засновку, щоби створити якнайбільше правних норм для інгеренції державних чинників. Отже пресу можна було цезурувати й судити по трьох законах: пресовому, загально-карному та законі про охорону деяких інтересів держави. Але про те, щоб на пресу дивитися, як на інструмент політичного виховання громадянства та підготови грунту під розвяку ріжних ближчих і дальших проблєм – про те ніхто у Польщі не думав. Той інструмент використовували лише редактори окремих «ікацових» органів виключно в одній цілі: для нагінки проти меншин, зокрема проти українців, яка була і польському громадянстві популярна, отже для читача мила, і в очах влади приспорювала газеті опінію «паньствово-твурчего» органу. Однак треба бути справедливим: як керманичі згаданих пресових установ при президії ради міністрів чи міністерстві закордонних справ могли робити якусь пресову політику, коли їхні шефи, міністри, президент держави, керманичі політичного життя, – не мали ніякої усттійненої програми у всіх найважніших ділянках життя держави?! Як можна було позитивно інструувати, позитивно інспірувати польську пресу, мериторично обмірковувати з її представниками на пресових конференуціях ріжні проблєми та проводити у пресі (бодай у тій її частині, яка була від режиму залежна) одностайні напрямні, коли тих напрямних не було, коли не було взагалі пляну ні ясного погляду, як треба поводитись у безлічі справ!