Коваль Г.П. Польща – сторінки історії / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2021. – 423 с.

369 Коваль Г.П. Польща – сторінки історії. 2021 Тому польська преса – як усе польське державне і громадське життя – плила без керми і вітрил по хвилях або демагогії, або – у найкращому випадку – імпровізації. Місяці й тижні, які попередили війну та дні з часу війни – це ж був найбільш жалюгідний період в історії польської преси та в історії польської пресової політики. Будучий історик польського народу, який переглядатиме річники польських часописів і перевірюватиме те, що тоді польські часописи – із найповажнішими включно – писали, з тим, що в дійсності було, дійде до жахливих висновків на тему: як відповідальні за стан польської преси діячі розуміли місію преси й пропаганди та як її виконували [25]. Погоня за наживою. 24). Пишучи про психольогічні, моральні та політичні причини упадку польської держави, ми зумисне залишили на сірий кінець – згадку про туділянку польського життя, яка пахне скандалістикою найгіршого сорта. Бо не мали ми ніколи зрозуміння для приємности порпатися ані у чужих ані власних брудах, ані теж не є ми прихильниками методи бачити скрізь лише тільки злодіїв та скидати на них всю вину – і їхню власну і людей чесних. І коли наприклад зловживання, корупція та фінансові скандали, з моментом, коли стають масові та приймать характер прилюдного явища, – безумовно підривають у корінні мораль нації і правові основи держави, то з другого боку не можна переочувати факту, що сама чесність не є ще ніяким критерієм політичної доцільности. Коли наприклад хто каже на політика: «це людина чесна», то такої характеристики не слід би вживати. Бо чесність не тільки у політика, тільки у кожної людини це щось, що само собою розуміється, щось найзвичайніше, найпримітивніше, отже згадка про чесність політика радше дискредитує його, ніж компліментує, піддає думку, що ніякої іншої позитивної риси добачити в ньому не можна. Коли прихарактеристиці того чи іншого польського діяча його польські земляки впевняли, що це людина «порядна» і «чесна», то це тільки доках, що Польща таки належала до Сходу, бо на Заході така політична термінольогія невідома. З другого боку, дуже небезпечно теж розкидати щедро закидами злодійства,