Коваль Г.П. Польща – сторінки історії / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2021. – 423 с.

385 Коваль Г.П. Польща – сторінки історії. 2021 Сам чисельний стан польської армії не був блєфом. «Два міліони найкращого вояка у світі стоїть на сторожі наших кордонів» писала напередодні війни польська преса. Цифра подана правдиво. Адже просимо зважити, що до німецького полону дісталося ок. 800.000 вояків, схоплених зі зброєю у руці! А скільки залишилось на території, де захопили їх большевики?! А ті десятки й сотні тисяч, які вже в другому тижні війни фактично ввійшли у стан дикої демобілізації, коли багатотисячні військові відділи манджали на схід, здебільша без ніодного вищого старшини, без ніякого звязку з якимось штабом, без харчів та без санітарної помочі. Важко означати день, коли польська армія почала розлітатися, але це ще було тоді, коли і Варшава гинула повільною самовбивчою смертю і під Кутном ішов бій. І держава і решта армії вже тоді знаходились у стані анархії. У промові, що її виголосив Гітлєр після завершення воєнних операцій у Польщі, підкреслив він боєву вартість простого польського вояка, нахил до ініціятиви у підстаршин та повну нездарність вищого проводу армії. Не знаємо, чи схоче колись хтось із компетентних поляків, колишніх вищих штабовців польської армії, оголосити бодай приблизні дані про те, як представлявся старшинський склад напередодні війни та як напр. в її пятому дні у таких-то кількох різних військових формаціях. Однак кожний обєктивний глядач міг спостерегти загальне явище: 1) у частинах польської армії, які знаходились у відвороті, кількість вищих старшин була мінімальна, і 2) всі шляхи, які вели на південний схід, були переповнені автами, якими їхали вищі старшини в одностроях зі своїми жінками, дітьми, подушками, клунками. Родини старшин їхали критими військовими автами та амбулянсами Чнервоного Хреста, їх перепачкували старшини всіми засобами льокомоції, які повинні були стояти уу воєнному часі до виключного розпорядження війська, виключно для цілей, звязаних з військовими завданнями. Всі ті старшини, які перед війною грали величезну ролю у Польщі у цивільних одягах, займаючи найвищі становища у державному, громадянському та господарському житті, будучи високими урядовцями, послами, сенаторами, членами дирекцій і надзірних рад та «сірими еміненціями» у столиці держави, столицях воєвідств